Про роль видатних вчених, інженерів та громадських діячів у створенні потужного енергетичного комплексу в Україні
Практичне і системне об’єднання інженерів та науковців з метою розвитку інженерної науки і техніки, а також перших паростків майбутньої енергетики розпачалося після 1880 року, коли за ініціативи видатних електроенергетиків і вчених фізиків А.Ладигіна, В.Чиколєва, П.Яблочкова, Д.Лачинова, О.Попова, М.Доліво-Добровольського та інших створено в межах існуючого на той час Імператорського Російського технічного товариства VI Електротехнічний відділ з електротехнічними відділеннями в окремих містах, у тому числі в Києві, Одесі, Катеринославлі (нині – місто Дніпро), Миколаєві.
Таким чином, 1880 рік вважається роком створення першого в Україні товариства енергетиків та електротехніків, - правонаступником якого стала Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України (НТСЕУ).
Інженерні об’єднання фахівців провадили велику просвітницьку роботу, виконували дослідження та впроваджували новітні технології, сприяли будівництву перших електростанцій. Значну роль у справі об’єднання творчих сил енергетичної громадськості відігравали з’їзди, конференції і систематичне проведення промислових виставок, видання спеціалізованих журналів. Один із таких з’їздів відбувся у Києві в 1907 році. Київ приваблював енергетичну громадськість своїми досягненнями в енергозабезпеченні. Корисною була співпраця з всесвітньо відомими фірмами Siemens, AEG та ін.
Наші попередники – видатні енергетики і електротехніки Г. Кржижанівський, Л. Красін, І. Александров, О. Вінтер, Г. Графтіо, М. Шателен та інші, об’єдали свої зусилля і розробили перший довгостроковий план електрифікації Росії – план ГОЭЛРО, за яким майже третину нових енергетичних потужностей введено в Україні. А один з основних об’єктів плану ГОЭЛРО – Дніпровська ГЕС стала символом єднання праці, науки і техніки.
Цей проект став підґрунтям розвитку енергетики країни. У 2020 році на День енергетики відзначатиметься 100-річчя плану ГОЭЛРО.
Завдяки втіленню прогресивних наукових та інженерних ідей створено могутній енергетичний комплекс і Об’єднану енергетичну систему України. Опікувалися розвитком електроенергетичної галузі та її науково-технічної складової відомі фахівці і керманичі енергетичної галузі та її структурних підрозділів, наукових та учбових закладів, органів законодавчої та виконавчої влади, видатні науковці, інженери, державні та громадські діячі, лідери і члени громадських професійних, наукових та інженерних об’єднань енергетиків.
Енергетики завжди пишалися своєю професією. Видатний внесок у створення могутнього енергетичного комплексу країни і забезпечення плідної співпраці вчених, інженерів і економістів, усіх трудівників галузі зробили шановані в Україні та в багатьох країнах світу наші колеги.
ВИДАТНІ ЕНЕРГЕТИКИ – державні і громадські діячі, вчені, творці і реформатори енергетичного комплексу України, фахівці і керманичі енергетичної галузі, у тому числі К. Побігайло, П. Непорожній, О. Макухін, В. Скляров, А. Гриценко, В. Семенюк, О. Шеберстов, Ю. Бочкарьов, І. Плачков, Ю. Продан, С. Тулуб, С. Єрмілов, В. Гайдук, Ю. Бойко, К. Толкач, В. Гусаковський, С. Олексенко, З. Буцьо, В. Лучніков, В. Кривицький, С. Тітенко, С. Чех, І. Магда, В. Лушкін, М. Лєвін, К. Зубанов, В. Подгаєвський, О. Фоменко, В. Шанін, В. Беляєв, Г. Клименко, Г. Строков, Є. Чулков, С. Поташник, О. Светелік, О. Дупак, Ю. Куцан, С. Яцкевич, С. Шишов, В. Перепелюк, В. Фукс, В. Бронніков, Г. Муляр, О. Матов, В. Погорілий, Ю. Ковальчук, І. Григорук, З. Томаш, В. Котко, Ю. Улітіч, О. Чабан, Б. Стогній, Є. Письменний, О. Кириленко, І. Швець, В. Толубінський, А. Долинський, С. Лєбедєв, І. Постніков, Л. Шубенко-Шубін, Ю. Мацевитий, М. Кулик, І. Карп, Г. Счасливий, А. Шидловський, Г. Проскура, К. Липківський, Ю. Корчевой, О. Майстренко, А. Русанов, Ю. Снєжкін, А. Носовський, А. Тарелін, О. Шубенко, А. Жаркін, С. Кудря, Н. Фіалка, Н. Дунаєвська, Н. Шумкова, Л. Кєсова, І. Чиженко, А. Праховник, В. Христич, В. Холмський, О. Яндульський, М. Згуровський, І. Сирота, О. Нагорський, А. Шувар, В. Ковальчук, Ю. Недашковський, О. Домбровський, Л. Підлісецький, О. Буславець, Я. Громко, І. Смирнов, Е. Бондаренко, В. Рассовський, Ю. Бондаренко, С. Лунін, Ю. Саква, В. Коровкін, Г. Копчинський, М. Уманець, М. Штейнберг, О. Шавлаков, В. Пишний, П. Павлишин, М. Панащенко, М. Власенко, В. Холоша, О. Сорокін, С. Дробот, В. Бар’яхтар, В. Токаревський, І. Вишневський, В. Красноруцький, Г. Лисиченко, В. Воєводін, І. Неклюдов, М. Кошелєв, П. Салимон, Р. Гринюк, К. Кушниренко, А. Ткачук, О. Гутаревич, А. Ходаківський, В. Юрчук, В. Цвях, Д. Носулько, Л. Сосюкін, М. Сябер, Я. Шпак, О. Шпак, В. Мартинюк, В. Іванчук, Ф. Петканич, В. Цимбал, В. Ковач, В. Петров, О. Бубен, А. Поліщук, С. Мехович, Г. Гримуд, К. Ущаповський, О. Воєвода, А. Баталов, А. Прокопенко, В. Осадчук, М. Шевченко, Г. Доценко, В. Петров, О. Зеленяк, В. Павлюк і багато інших відомих фахівців, галузевих керманичів, вчених, державних і громадських діячів.
Нагадаємо собі і читачам книги «Енергетика України. Сьогодення та майбутнє» про етапи створення і реформування енергетичного комплексуУкраїни, наукових та інженерних досягнень у сфері енергетики і ролі фахівців, державних і громадських діячів, керівників галузі енергетики.
Літопис Української енергетики
1878 – Вперше в Києві встановлено електричну машину та 4 дугові електричні ліхтарі.
1890 – Пуск перших електростанцій в Україні (Київ, Костянтинівка, Катеринослав, Львів).
1892 – У Києві введено в дію перший у Росії і другий у Європі електричний трамвай.
1913 – Потужність електростанцій України становила 304,3 тис. кВт.
1926 – Пуск першого агрегату Штерівської ДРЕС.
1929 – Споруджено першу ПЛ-110 кВ Штерівська ДРЕС – Кадіївка.
1930 – Введено в експлуатацію перші агрегати КРЕС та ЕСХАР (Київської та Харківської районних електростанцій). Створено перші акціонерні енергокомпанії (Киевток, Донбасток та ін.) та диспетчерські центри.
1932 – Пуск першого гідроагрегату ДніпроГЕС. Введено в експлуатацію ПЛ-154 кВ ДніпроГЕС – Донбас.
1935 – Створено Донбаську, Дніпровську та Харківську енергетичні системи.
1940 – Введено в дію ПЛ-220 кВ Дніпро – Донбас. Створено об'єднану Південну енергетичну систему з центральним диспетчерським управлінням.
1944-1950 – Відбудова зруйнованих війною електростанцій та електромереж.
1953-1958 – Пуск першого енергоблоку 100 МВт на Миронівській ДРЕС, введено агрегати на Добротвірській, Луганській, Придніпровській ДРЕС.
1959 – Пуск енергоблоку 150 МВт на Придніпровській ДРЕС.
Пуск перших гідроагрегатів на Кременчуцькій і Дніпродзержинській ГЕС.
1961 – Споруджено першу в Україні ЛЕП-330 кВ Кременчук – Черкаси – Київ. Розпочато введення енергоблоків 200 МВт на Луганській і Старобешівській ДРЕС, а згодом – на Зміївській, Бурштинській, Курахівській ДРЕС.
1962 – Створено Міністерство енергетики та електрифікації Української РСР.
Споруджено першу у світі лінію електропередачі постійного струму Волгоград – Донбас напругою 800 кВ та довжиною 473км.
Лініями електропередачі Україна з'єдналася з енергосистемами Угорщини, Чехословаччини, Польщі і Румунії.
1963 – Розпочато введення енергоблоків 300 МВт на Придніпровській, а згодом на Криворізькій, Зміївській, Трипільській, Ладижинській, Запорізькій, Вуглегірській, Зуївській ДРЕС.
1964 – Сформовано об’єднану енергетичну систему України.
Введена в дію Дніпродзержинська ГЕС потужністю 350 МВт.
1967 – Введено в експлуатацію перший енергоблок 800 МВт на Слов`янській ДРЕС.
1970 – Введено в дію першу в СРСР Київську гідроакумулюючу електростанцію потужністю 225 МВт.
1973 – Введено в експлуатацію лінію електропередачі 750 кВ ПС «Донбаська»,– ПС «Західно-Українська».
1974 – Прийнято в експлуатацію другу чергу ДніпроГЕС.
1975 – Завершено будівництво каскаду Дніпровських гідроелектростанцій. Розпочато спорудження Южно-Українського енергокомплексу в складі АЕС, ГЕС, ГАЕС.
1976 – На Київській ТЕЦ-5 введено в експлуатацію теплофікаційний енергоблок потужністю 250/300 МВт. У подальшому такі агрегати введено на Київській ТЕЦ-6 та Харківській ТЕЦ-5.
1977 – Введення в експлуатацію першого енергоблоку на Чорнобильській АЕС з реактором РБМК-1000.
Завершилося спорудження 6 енергоблоків потужністю 800 МВт на Запорізькій та Вуглегірській ДРЕС, потужність кожної з цих електростанцій досягла 3600 МВт.
1986 – 26 квітня. Аварія на Чорнобильській АЕС.
1987 – Завершено будівництво Рівненської АЕС із двома енергоблоками ВВЕР-440 та одним енергоблоком ВВЕР-1000. Введено в експлуатацію Хмельницьку АЕС потужністю 1000 МВт.
1989 – Введено в дію Южно-Українську АЕС з трьома енергоблоками ВВЕР-1000.
1991 – Загальна довжина електромереж України перевищила 1 млн. км, а потужність електростанцій – 50 млн. кВт.
1993 – Створено Національний диспетчерський центр електроенергетики України.
1994 – Створено Національну комісію регулювання електроенергетики України. Прийнято Закон України «Про енергозбереження».
1995 – Завершено спорудження найбільшої в Європі Запорізької АЕС потужністю 6 млн. кВт.
1996 – Створено оптовий ринок електроенергії України.
1997 – Прийнято Закон України «Про електроенергетику».
1998 – Створено Національну енергетичну компанію «Укренерго».
2000 – Виведено з експлуатації Чорнобильську АЕС. Створено Державне підприємство «Енергоринок».
2005 – Прийнято до промислової експлуатації блок № 2 Хмельницької АЕС потужністю 1 млн. кВт. Прийнято Закон України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу».
2006 – Прийнято до промислової експлуатації блок № 4 Рівненської АЕС потужністю 1 млн. кВт.
Пуск першого гідроагрегату на Ташлицькій ГАЕС.
2009 – Введено в експлуатацію електричну підстанцію 750/330 кВ «Київська».
Пуск першого гідроагрегату на Дністровській ГАЕС.
2013 – Пуск другого гідроагрегату на Дністровській ГАЕС.
2015 – Введено в експлуатацію ПЛ-750 кВ «Рівненська АЕС - ПС Київська».
2016 – Пуск третього гідроагрегату на Дністровській ГАЕС.
2017 – Прийнято Закон України «Про ринок електричної енергіїї України». Розпочато будівництво другої черги дністровської ГАЕС у складі гідроагрегату № 4.
Необхідно продовжити славні традиції співдружності, відповідальності, братерського відношення до колег, плідної співпраці по збереженню і подальшому розвитку Енергетики нашої країни.
Шануймося, дорогі енергетики, бо ми того варті!
З повагою, подякою та шанобливим ставленням до колег енергетиків
Віце-президент, голова Виконкому НТСЕУ
Заслужений енергетик України
О.С.Дупак