Про ринок електричної енергії. Рішення науково-практичної конференції

РІШЕННЯ
науково-практичної конференції

«Про впровадження Закону України «Про ринок електричної енергії»
та вдосконалення функціонування системи ринку»

17-20 серпня 2020 року, м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл.

Конференція організована за ініціативи енергетичної громадськості України. Організаторами виступили Громадська організація «Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України» (НТСЕУ) та Львівська Регіональна Рада НТСЕУ, ПрАТ «Укргідроенерго», ГѫѲГРЕ-Україна», НТК «ЕНПАСЕЛЕКТРО» за підтримки Міністерства енергетики України,  НЕК «Укренерго».

Голова конференції: Олефір Д.О., директор департаменту з комерції ПрАТ «Укргідроенерго»

Секретар конференції: Мота І.Д., заст. голови Львівської Р НТСЕ України У роботі конференції взяли участь:

• спеціалісти НЕК «Укренерго», ПрАТ «Укргідроенерго», ГС «СІГРЕ- Україна», НТК «Енпаселектро»;
• науковці Вищих навчальних закладів - Вінницького Національного Технічного Університету, Хмельницького Національного Університету, НУ «Львівська політехніка»;
• представники приватних компаній та товариств.

У конференції взяли участь більше 40 фахівців.

Основна мета конференції

Обговорення проблем та перспектив розвитку електроенергетики України; пошук шляхів удосконалення роботи нової моделі ринку електроенергії; нормативно-правове забезпечення роботи ринку електричної енергії.

З 1 липня 2019 року розпочала роботу повномасштабна модель ринку електричної енергії відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон). Метою нової моделі ринку є запровадження конкурентних механізмів функціонування ринку електричної енергії та забезпечення права споживача вільно обирати постачальника електроенергії. Законом передбачена купівля-продаж електроенергії учасниками ринку на сегментах ринку двосторонніх договорів, ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку. Для балансування в реальному часі обсягів виробництва та споживання, імпорту і експорту електроенергії, врегулювання системних обмежень в ОЕС України, передбачені балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг. Однак за роботи нової моделі ринку виявились ряд проблем, викликаних різними причинами, які призвели до кризи цієї моделі в умовах стрімкого зростання потужностей ВДЕ, спаду споживання електроенергії через карантинні обмеження та дефіцит балансуючих потужностей в ОЕС України.

Крім технологічного розбалансування ринку електроенергії відбулось і фінансове його розбалансування. Це призвело до величезного дефіциту коштів і нарощення боргів ДП «Гарантований покупець» перед операторами ВДЕ, НАЕК «Енергоатом», шахтами, довелося зупиняти блоки АЕС, імпорт електроенергії, і навіть потужні вітропарки. Мали місце політичні та адміністративні втручання в роботу нового ринку електроенергії. Хоча передбачалось, що на його роботу матимуть вплив лише попит та пропозиція.

Головними причинами кризи нової моделі ринку електроенергії є:

• недосконалість алгоритмів моделі ринку;
• в новій моделі відсутні технологічна та фінансова її стійкість при зміні структури генерації на користь ВДЕ, спаду електроспоживання, інших збуреннях та запобіжники від розвалу ринку.

Це свідчить про те, що модель, яка має працювати в автоматичному режимі, адаптуватись до зміни умов та забезпечувати технологічну і фінансову стійкість ринку при балансі попиту та пропозицій, повинна спиратись на певні закони автоматизованого управління (які обов’язково включають цикли: задання цілі - планування - організацію - контроль - зворотній зв'язок- коригувальні дії).

Алгоритми роботи моделі мають бути розроблені на основі законів (циклів) автоматизованого управління, а на їх основі - розроблено ПЗ, яке включатиме аналіз та прогнозування, імітаційне моделювання ринку, критерії його стійкості та запобіжники від розвалу.

Великі проблеми стоять перед НЕК «Укренерго», зокрема забезпечення справедливих умов діяльності для всіх суб’єктів господарювання ОЕС України, а також з впровадженням програмного забезпечення. Є питання до Ринку допоміжних послуг до системи управління попитом.

В даний час на ринку електроенергії існує величезний дефіцит коштів, який не покритий джерелами фінансування. Це призвело до нарощення боргів ДП «Гарантований покупець» перед виробниками електроенергії за «зеленим тарифом», НАЕК «Енергоатом» і ПрАТ «Укргідроенерго», накопичення боргів шахт, постачальника «останньої надії», операторів систем розподілу перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» на балансуючому ринку та за надані послуги з передачі та диспетчерського управління.

В умовах значного профіциту електроенергії в ОЕС та зниження споживання електроенергії на ринку, пов'язаного з сповільненням економіки через пандемію COVID-19, довелося зупиняти блоки АЕС, обмежувати імпорт електроенергії.

Нова модель ринку електроенергії функціонує в умовах значного адміністративного втручання, застосування вимушених регуляторних заходів з боку Регулятора та знаходиться під постійним тиском зі сторони окремих бізнес- груп та знаходиться у центрі уваги політиків.

Надзвичайно актуальною є проблема точності прогнозування виробітку електроенергії для ВДЕ, доля яких в структурі виробництва електроенергії стрімко зростає та залежить від метеорологічних умов.

Чинна модель ринку мала бути саморегульованою системою та забезпечувати технологічну і фінансову стійкість ринку. Незважаючи на застереження європейських експертів щодо необхідності вирішення ключових проблем галузі до його запуску, впровадження нової моделі ринку відбулося у передбачені терміни. Наразі ПрАТ «НЕК «Укренерго» старається забезпечувати справедливі та недискримінаційні умови діяльності в межах передбачених ІІПА, забезпечує роботу програмного забезпечення в умовах перманентного внесення змін до Правил ринку та доопрацювання законодавства у сфері електроенергетики. В даний час програмне забезпечення Система управління ринку (ММС) ПрАТ «НЕК «Укренерго» постійно та швидко адаптується до постійних змін законодавства, що часто потребує створення додаткових обчислювальних модулів у зв'язку зі змінами Правил ринку, тощо.

Враховуючи низьку конкуренцію серед генерації, на початковій стадії розвитку знаходиться ринок допоміжних послуг, на якому існує дефіцит пропозиції маневрених потужностей для регулювання частоти РПЧ, аРВЧ та балансування потужності ОЕСУ.

Програмою розвитку системи передачі ПЕК «Укренерго» на 2021-2030 рр. передбачено створення 2 ГВт високоманеврених генеруючих потужностей та 2 ГВт акумулюючих систем ( BESS) для регулювання частоти в ОЕС (РПЧ та РВЧ).

Учасники конференції відзначили, що в умовах профіциту генеруючих потужностей (вимушені зупинки блоків АЕС, ТЕС, ВДЕ), наміри збудувати

2 ГВт високоманеврених генеруючих потужностей (це, в основному, газопоршневі ЕС) приведе до витіснення такої ж потужності існуючої генерації, при цьому, на це необхідні чималі інвестиції і ОЕС отримає маневрений резерв потужності лише на завантаження (+РВЧ), хоча енергосистема потребує ± РВЧ, тобто резерв потужності на завантаження і розвантаження. Тому, якби в нинішній ОЕС України було 2 ГВт додаткових потужностей ГАЕС, проблеми балансування ОЕС не існувало б. Балансування на завантаження та розвантаження крім ГАЕС можуть також виконати системи акумулювання електроенергії (BESS), причому, набагато дешевше. Тому проблему балансування потужності в ОЕС України найшвидше можна вирішити шляхом внутрішньодобового зміщення навантаження існуючої генерації ОЕС за допомогою споживачів-регуляторів та акумулюючих систем, які здатні значно вирівняти графік добового навантаження (далі-ГДН), а також:

• підвищити рівень прогнозованості ГДН;
• забезпечити рівномірне завантаження існуючої генерації;
• зменшити потреби в резервах маневрених потужностей для регулювання частоти;
• стати резервами потужності (±Ррезерв) для підтримання та відновлення частоти (±РПЧ та ± РВЧ);
• швидко збалансувати ОЕС та виграти час для системного підходу до синхронізації ОЕС України з ENTSO-Е, виведення з експлуатації вугільних ТЕС, закриття шахт з метою заходів з декарбонізації енергетики України.

У енергосистеми України існує нагальна потреба у розгортанні системи управління попитом. Змінам до правил роботи ринку мають передувати грунтовний аналіз та прогнозування, на основі якого необхідно здійснювати імітаційне моделювання ринку з метою забезпечення фінансового та технічного балансу в енергосистемі України.

Прозвучали пропозиції щодо необхідності збільшення споживання електроенергії з максимальною користю для держави та енергетики (наприклад використання базової дешевої генерації для відновлення та розширення меліорації та зрошення земель, опріснення морської води (досвід Ізраїлю), відновлення алюмінієвого виробництва, здешевлення металургійної продукції в т.ч. за рахунок давальницької електроенергії АЕС, здешевлення та повного відновлення зовнішнього освітлення, переведення газокомпресорних насосних станцій «Нафтогазу» на електричну тягу замість російського газу, продовження електрифікації залізниці, майнинг криптовалюти, виробництво водню, тощо. Є готовий великий резерв потужностей, який в умовах кризи необхідно якнайшвидше розвернути на створення нової доданої вартості (ВВП), підвищення конкурентоздатності, нарощення експортного потенціалу, створення нових робочих місць і збереження існуючих.

Озвучено необхідність розробки та затвердження державної програми по переорієнтації шахтарських регіонів, що має на меті запобігання виникненню соціальної кризи шахтарських регіонів у зв’язку зі зменшенням потреби у видобутку енергетичного вугілля і необхідності закриття шахт на шляху виконання зобов’язань до декарбонізації економіки, взятих Україною в рамках міжнародних домовленостей.

Разом з тим в Україні в 2020 році через зростання частки ВДЕ, в основному сонячних електростанцій, зросло навантаження на ТЕС для балансування енергосистеми, що спричиняє збільшення викидів вуглекислого газу.

На конференції підкреслено, що ринок електроенергії в першу чергу створений для споживачів, а не тільки для енергогенеруючих підприємств, тому з метою прийняття виважених рішень важливо керуватися впровадженням конкурентних ринкових практик, враховувати баланс інтересів усіх учасників ринку, постійно підвищувати якість обслуговування, сприяти захисту прав та інтересів споживачів. Споживачів варто залучати до таких обговорень.

Також було відзначено, що не відчувається супроводу зі сторони наукових установ та економістів підприємств щодо оптимальної роботи енергогенеруючих підприємств у виконанні графіка навантажень енергосистеми, що призводить до збитків та неефективного використання обладнання.

З зазначеної теми конференції заслухано понад 15 доповідей, які охоплюють більшість із проблем, пов’язаних з впровадженням Закону України «Про ринок електричної енергії».

В ході виступів та їх обговоренні учасники конференції внесли ряд суттєвих пропозицій і зауважень.

З урахуванням внесених пропозицій учасники конференції

ВИРІШИЛИ:

1. Взяти до уваги інформацію учасників конференції щодо наявності значної кількості проблемних питань, які ускладнюють впровадження нового ринку у терміни, встановлені Законом України «Про ринок електричної енергії»
2. Наголосили на потребі в необхідності математичного моделювання ринку електричної енергії, розробки алгоритмів моделі на основі законів (циклів) автоматизованого управління, які забезпечать роботу моделі в автоматичному режимі, її здатність адаптуватись до зміни умов та забезпечувати технологічну і фінансову стійкість ринку при балансі попиту та пропозицій, а на їх основі - розробити 113, яке включатиме аналіз та прогнозування, імітаційне моделювання ринку, критерії його стійкості та запобіжники від розвалу.
   • Рекомендувати Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України разом з ТОВ «ЕЛЕКС», НУ Львівська політехніка» проаналізувати можливість створення математичної моделі ринку, застосування якої дозволить оптимізувати процеси на ринку електричної енергії та презентувати ДП НЕК «Укренерго».
   • Залучити фахівців НУ «Львівська політехніка» (ТОВ «ЕЛЕКС»), Вінницький НТУ, та інш. для вивчення та впровадження блокчейн-технологій (розподіленого реєстру) для управління розрахунками на ринку електроенергії з розподіленою генерацією.
3. Звернутись до Кабінету міністрів України щодо необхідності організації спільної роботи Міністерства енергетики України, Міністерства соціальної політики та НКРЕКП з метою переходу до фінансування ПСО, вирішення питання щодо перехресного субсидування, впровадження монетизованих субсидій для вразливих категорій населення.
4. Звернутись до НКРЕКП щодо покращення механізмів ціноутворення на балансуючому ринку для ГАЕС та інших енергогенеруючих підприємств. Підтримати пропозицію щодо скасування плати за передачу електричної енергії для систем накопичення енергії у режимі «закачки» (навантаження) та внесення відповідних змін до Кодексу системи передачі та Правил роздрібного ринку.
5. Рекомендувати ДП НЕК «Укренерго», як головній організації стандартизації в електроенергетичній галузі (відповідно до наказу Міненерговугілля від 20.05.2015 р. № 305 (у редакції наказу Міненерговугілля від 11.06.2019 № 257), продовжити роботу щодо оновлення нормативно-технічних документів. Впровадити дієвий механізм стимулювання інвестицій для будівництва маневрених (чистих) потужностей.
6. Звернутись до Міністерства фінансів України щодо приведення роботи ММ8 у відповідність до Правил ринку та виконання вимог постанови НКРЕКП № 729 від 25.03.2020. З метою оптимізації впровадження нового ринку електричної енергії, дотримання термінів його виконання та покращення координації робіт між відповідальними виконавцями.
7. Вважати доречним створити координаційну раду при Кабінеті Міністрів за участі провідних фахівців та представників всіх учасників (суб’єктів ринку електроенергії, в т.ч. і споживачів, науки (моделювання, АСУ, ІТ).
8. Вважати необхідним прийняття ЗУ «Про накопичувачі електроенергії», яким передбачити створення Операторів систем накопичення електроенергії, стимулювання інвестицій в НЕЕ.
9. У зв’язку з інтенсивним розвитком «зеленої» енергетики та неможливістю дотримання прогнозованого графіку генерації, що призводить до погіршення показників якості електроенергії у споживачів, рекомендується ДП НЕК «Укренерго» створювати балансуючі групи з різних типів альтернативних джерел генерації (біо, сонце, вітер) та систем накопичення електроенергії), що дозволить підвищити точність прогнозування графіків генерації.
10. Запропонувати Міністерству енергетики України, НПЦР ОЕС України заборонити будівництво та введення в експлуатацію об’єктів ВДЕ, установленою потужністю більше 1,0 МВт без метеопостів та систем накопичення електроенергії, потужністю не менше 10% установленої потужності ВДЕ та ємністю не менше 30% їх добового виробітку, для забезпечення точності прогнозування виробітку електроенергії. Рекомендувати зацікавленим організаціям надати пропозиції адміністраторам Кодексу системи передачі та Кодексу системи розподілу проекти змін щодо встановлення вимог до нових одиниць енергоцентрів (ВДЕ).
11. Просити Кабінет Міністрів (Міністерство, Укренерго) пришвидшити будівництво BESS, потужністю 220 МВт, передбачених Меморандумом з ЄБРР, підписаним 29 жовтня 2019 р. та щодо будівництва вітчизняного підприємства з виробництва Li-іонних акумуляторів та накопичувачів електроенергії на їх основі, з залученням передових технологій, враховуючи великі поклади літію в Україні.
12. Рекомендувати ДП НЕК «Укренерго» прискорити впровадження системи прогнозування виробітку електроенергії, розроблену Вінницьким НТУ, просити Кабінет Міністрів зобов’язати Укргідрометцентр ДСНС України забезпечувати розробників системи в необхідному обсязі метеоданими.
13. Враховуючи існуючу тенденцію суттєвого збільшення боржників, які не сплачують за спожиту електричну енергію, вважати за доцільне звернутись до Директорату енергетичних ринків Міненерго України з пропозицією організувати проведення семінару спільно з європейськими експертами на тему: «Європейський досвід роботи із споживачами у вирішенні проблеми сплати заборгованості за спожиту електричну енергію».
14. Рекомендувати організаторам науково-практичної конференції щорічно проводити обговорення актуальних питань за результатами впровадження нового ринку електричної енергії, удосконалення системи розрахунків та обліку, оптимізації графіка навантажень ОЕС, а також прогнозування використання гідроресурсів, вугілля, ВДЕ та автоматизації прогнозування гідрометеоумов.
15. Рішення опублікувати на сайті НТСЕ України, ЕС «СІЕРЕ-Україна» та у фахових журналах: «Енергетика та електрифікація», «Новини енергетики», «Электрические сети и системи».

Редакційна комісія:

Голова
Д.О. Олефір, директор департаменту з комерції ПрАТ «Укргідроенерго»

Члени редакційної комісії:
Ю.М. Бондаренко, віце-президент Асоціації СІГРЕ-Україна, ген. директор ТОВ НТК «ЕНПАСЕЛЕКТРО»,
П.Д. Лежнюк, завідуючий кафедри «Електричні станції та мережі» Вінницького НТУ , докт. тех. наук, професор,
О.Л. Шпак, доцент Хмельницького НУ, канд. техн. наук
І.Д. Мота, заст. голови Львівської Регіональної НТСЕУ

За темою:

• Науково-технічні заходи
• Конференції
• Реформа ринку електроенергії

• VІІІ науково-практична конференція «Сучасний стан та перспективи розвитку, аналіз і керування електроенергетичними системами»
• Про впровадження Закону України «Про ринок електричної енергії» та вдосконалення функціонування системи ринку