Реформа не вовк, почекає до осені

Реформа НКРЕКП є одним з ключових завдань України відповідно до угоди про асоціацію з ЄС та договору про заснування Енергетичного співтовариства.

Обидва документи містять вимоги щодо транспозиції Третього енергетичного пакета в українське законодавство. Передбачене створення ринків газу та електроенергії в розумінні саме ринку, а не ручного важеля, як досі було в Україні.

Втім, окрім зміни правил роботи енергоринків, необхідно забезпечити і належний контроль за їх функціонуванням. Власне, цей контроль, функції арбітра, і покладаються на НКРЕКП. Це пояснює важливість реформи регулятора — забезпечення його політичної та фінансової незалежності.

Реформування регулятора передбачає три ключові етапи: підготовку та ухвалення головного закону, перехідний період та роботу за новими правилами.

Перший етап успішно завершився 22 вересня 2016 року позитивним голосуванням депутатів за відповідний закон, який набрав чинності 26 листопада після підписання президентом. З цього моменту почався другий етап — перехідний.

За законом "Про НКРЕКП" перехідний етап повинен тривати 18 місяців з моменту набуття ним чинності. За цей час повинен був повністю змінитися склад членів комісії і мусили бути прийняті зміни щодо формування бюджету НКРЕКП.

Загалом передбачалася реалізація двох пунктів: ухвалення плану ротації членів НКРЕКП і створення конкурсної комісії для відбору нових комісіонерів.

План ротації — відповідальність президента — затверджений у березні указом, проте ротація не відбулася. Оскільки створення конкурсної комісії залежить і від Верховної Ради, яка до 5 вересня перебуває на канікулах, часу залишиться зовсім мало — лише 83 дні.

Повна процедура триватиме 105 днів. Якщо ж 5 вересня конкурсну комісію не створять, то цей термін стане ще меншим. Існує велика ймовірність, що роботу НКРЕКП все ж буде паралізовано.

Формування бюджету комісії – відповідальність регулятора та Верховної Ради. Для цього слід встановити процедуру сплати внесків компаніями на регулювання, розробити кошторис та подати його на розгляд комітету парламенту з питань бюджету, після чого він повинен затвердити кошторис на наступний рік.

6 квітня постанова №491 "Про затвердження порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання" була ухвалена. Також був оприлюднений реєстр галузевих компаній, які повинні сплачувати внески на регулювання.

Крім того, відбулося обговорення проекту кошторису на 2018 рік. Тепер комітет з питань бюджету повинен його розглянути та затвердити. Комітет вирішив змінити проект в частині видатків на оплату праці: НКРЕКП повинна зменшити ставки та надати розрахунки їх обґрунтованості.

Прогрес щодо ротації в НКРЕКП дорівнює нулю. Ця ситуація стає загрозливою, бо залишається надто мало часу для створення конкурсної комісії і відбору кандидатів.

Ситуацію ще можна виправити, якщо АП та уряд до вересня затвердять своїх представників до конкурсної комісії, якщо парламент у перші дні роботи проголосує за своїх представників, якщо комісія оперативно проведе конкурс та якщо президент підпише указ про призначення номінованих кандидатів на посади членів НКРЕКП.

Занадто багато "якщо", і ці проблеми бачать у комісії. Саме тому її керівництво звернулося до Енергетичного співтовариства з проханням провести аудит. З огляду на попередню практику, коли влада звертала увагу на думку міжнародних партнерів, все ж є надія, що на початку осені процес буде запущено.

Відповідальність за неправочинність НКРЕКП, у разі відсутності ротації до 26 листопада, лежить на всіх трьох центрах влади: парламенті, уряді та АП.

Андрій Білоус, DiXi Group

• Огляд
• НКРЕКП
• Енергетичний менеджмент
• Законодавство