ТОР–7 ПУБЛІКАЦІЙ ВИДАННЯ НТСЕУ «ЕНЕРГОІНФОРМ-ИНФОРМЭНЕРГО» № 562
Зміст статті
ДЕРЖВНА ПІДТРИМКА НАУКОВІЙ ТВОРЧОСТІ НАЦІЇ – НАСТАНОВИ АКАДЕМІКА ВОЛОДИМИРА ВЕРНАДСЬКОГО
Національна академія наук України: основні засади розвитку та державної підтримки
Іван Кириленко, заступник голови Комітету ВР України з питань науки і освіти, голова підкомітету з питань наукової та науково-технічної діяльності, «ГОЛОС УКРАЇНИ», 22.12.2018
Наше засідання проходить у відповідальний і визначний для Національної академії наук термін – час відзначення її 100-річного ювілею. Нагадаю: у 1918 році, саме в розпал спустошливої громадянської війни, Володимир Вернадський, видатний вчений світового рівня, їде в епіцентр подій – в Україну, де вирує боротьба за незалежність, і в цих неймовірних умовах організовує і очолює Українську академію наук, домагається фінансування наукових розробок тощо. Та й у цілому тоді чітко визначилися ефективні взаємовідносини науки і держави. І саме завдяки В. Вернадському, нашому славетному земляку, було закладено потужний фундамент інтелектуальної модернізації країни, визначено шляхи і траєкторію її розвитку на десятиліття.
Національна академія наук сьогодні – це його дітище, найбільш впливова і авторитетна наукова організація країни, яка заклала і продовжує закладати міцні підвалини розвитку вітчизняної науки, сформувала широко відомі наукові школи, перспективні напрями наукових досліджень та підготовки висококваліфікованих кадрів, сприяла розвитку вітчизняної освіти та культури.
Саме тому за рішенням ЮНЕСКО 100-річчя від часу заснування НАН України відзначається і на міжнародному рівні. Це вагомий міжнародний комплімент Україні та її інтелектуальному потенціалу.
Наше спільне засідання під головуванням шановного Бориса Євгеновича Патона є ще одним свідченням великої ролі та значення Національної академії наук України у розвитку держави та відповідного її законодавчого супроводу.
Для України в глобальному світі напрями розвитку науки визначені Угодою про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським Співтовариством, законами України та міжнародними договорами. Основна мета України – поступове наближення до політики та права ЄС у сфері науки і технологій. Першочергове завдання – розвиток фундаментальної науки, постійний рух до інновацій, створення конкурентної економіки, що визначається особливостями національної інноваційної системи.
Питання Національної інноваційної системи вже обговорювалися на парламентських слуханнях у березні 2018 року. У запропонованих рішеннях серед іншого виділене головне, без чого в Україні неможливо збудувати ефективну економіку: сформувати стратегію розвитку, визначити головні цілі та завдання держави. Це не проста робота. І, зрозуміло, Академія має відігравати у цьому процесі найважливішу і найактивнішу роль.
Світ входить у четверту промислову революцію, прогнозується розвиток і злиття автоматизованого виробництва, обміну даних і виробничих технологій в єдину саморегульовану систему, з якнайменшим або взагалі відсутнім втручанням людини у виробничий процес.
Отже, управління за схемою: прогноз - стратегія - пріоритети - програма їх реалізації мають бути покладені в основу розвитку нашої держави, а до цього слід додати ще й жорстку систему контролю.
Уже котрий раз порушується питання про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України щодо звільнення державних наукових установ від сплати ввізного мита та податку на додану вартість з наукових приладів, обладнання тощо.
Минуло майже три роки з часу ухвалення Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Комітет тричі розглядав хід його імплементації, але нам усім поки що так і не вдалося вийти на реальні позитивні зміни щодо його реалізації. Дуже багато питань залежить від урядових структур.
Отже, Національна рада України з питань розвитку науки і технологій, на яку покладала великі надії наукова спільнота, особливо молоді вчені, практично не працює. Не розпочато роботу з формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, визначення пріоритетів розвитку науки і техніки та заходів з їх реалізації.
... проектом закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» загальні видатки на науку плануються в обсязі 9,2 млрд грн, або 0,23% ВВП, з них по загальному фонду – 6,17 млрд грн, або 0,17% ВВП. Видатки Національній академії наук у проекті Державного бюджету на 2019 рік становлять лише 65% від потреби, тоді як у 2018 році ці показники досягають 90%, але їх ще треба профінансувати, і тут теж є питання.
Але ж Україна взяла на себе зобов’язання щодо поступового наближення наукової та інноваційної політики до стандартів ЄС, яких треба дотримуватися. Отже, питання відносин держави і науки, у тому числі й фінансування, є сьогодні найбільш гострими і саме над цим нам треба ще активніше працювати.
На завершення знову звернусь до Володимира Вернадського: «Держава повинна дати засоби, викликати до життя наукові організації, поставити перед ними завдання. Але ми повинні завжди пам’ятати і знати, що далі цього її втручання в наукову творчу роботу йти не може... Бюрократичним рамкам вона не піддається. Завданням є не державна організація науки, а державна допомога науковій творчості нації». Глибокі слова, додати важко щось. Треба тільки слідувати їм.
Додаткова інформація на цю тему – «Зеркало недели. Украина», 12.01.2019 «Украинская наука на пути к Европе: достижения, проблемы и перспективы», Максим Стриха, заместитель министра образования и науки Украины, доктор физико-математических наук, профессор. Два года назад в Киеве были представлены результаты независимого аудита исследовательской и инновационной системы Украины. Отчет содержал 30 рекомендаций украинской власти и научному сообществу. Что же именно было сделано на протяжении минувших 24 месяцев для их выполнения, и что нам следует сделать в ближайшей перспективе.
…Тридцати рекомендациям экспертов предшествуют семь ключевых посланий. Из них особое значение имеет первое: научно-техническая и инновационная система Украины требует реализации амбициозных реформ, направленных на повышение ее эффективности и влияния. Эти реформы должны опираться на твердое намерение правительства выполнить свои обязательства по увеличению финансирования.
СВІТОВІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИКИ. СПІВПРАЦЯ, ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОГРАМИ, НАУКОВІ ПРОЕКТИ
Донбасенерго і Dongfang Electric International Corporation підписали контракт на будівництво нових енергоблоків на Слов'янській ТЕС
Донбасенерго, 21.12.2018
20 грудня 2018 року відбулось урочисте підписання інвестиційного договору між ПАТ «Донбасенерго» та китайською компанією Dongfang Electric International Corporation (м. Ченду, провінція Сичуань). Угода передбачає спільну реалізацію проекту з реконструкції енергоблока №6 Слов’янської ТЕС. Проект увійшов до переліку перспективних для спільної реалізації урядів України та Китайської Народної Республіки.
Участь у церемонії підписання взяли Перший Віце-прем'єр-міністр України Степан Кубів, заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України Наталія Бойко та Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей. Підписували договір Генеральний директор ПАТ «Донбасенерго» Едуард Бондаренко та Президент китайської компанії-партнера Луо Чжиган.
Контрактом передбачено розділення енергоблока №6 на два нові сучасні енергоблоки №6б та №6а потужністю 330 МВт кожний за технологією циркулюючого киплячого шару. Ціна контракту складає 684 295 700 USD.
Згідно з планом блок №6б буде введений в експлуатацію в липні 2022 року, блок №6а – у липні 2023 року. На нових промислових потужностях буде використовуватись вугілля газової марки.
Мета проекту – підвищити ефективність роботи ТЕС, продовжити ресурс її використання на 40 років, скоротити питомі витрати палива та витрати на технічне обслуговування. Крім того, будуть створені нові потужності в енергодефіцитному регіоні з розвиненою інфраструктурою, а енергетична система України отримає додаткові маневрові потужності.
Реалізація проекту сприятиме підвищенню надходжень до державного та місцевого бюджетів і державних цільових фондів, розвитку суміжних галузей України та матиме позитивний соціальний ефект. На період реконструкції енергоблоку №6 буде створено 1500 робочих місць, від початку експлуатації нових потужностей роботою будуть забезпечені 340 осіб. Активізація будівельних робіт забезпечить розвиток інфраструктури м. Миколаївка Донецької області.
Нові енергоблоки відповідатимуть усім технічним вимогам ENTSO-E, екологічним вимогам законодавства України та вимогам Європейських директив з охорони навколишнього природного середовища.
Реконструкція енергоблока №6 Слов’янської ТЕС дозволить значно знизити собівартість виробленої електроенергії, спалювати низькосортне вугілля без додавання природного газу в діапазоні навантажень 40-100%.
Додаткова інформація на цю тему – Бизнес.Цензор.Нет, 21.12.2018 "Донбассэнерго" подписало контракт на реконструкцию блока ТЭС за 19 миллиардов". Терминал, 21.12.2018 «Донбассэнерго» и Dongfang Electric International Corporation подписали контракт на строительство новых энергоблоков на Славянской ТЭС».
Що насправді отримала Україна з траншем МВФ
Новости Украины – From-UA, 26.12.2018
В Україні суттєво знижуються ризики дефолту. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новости Украины – From-UA розповів директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Василь Юрчишин.
Коментуючи інформацію про те, що Україна отримала перший транш у сумі $ 1,4 млрд в рамках нової програми stand-by зі співробітництва з Міжнародним валютним фондом, наш співрозмовник зазначає наступне: «Те, що над Україною не будуть висіти ризики боргових зобов'язань, то ці кошти можна буде використати більш активно для інтервенції на підтримку національної валюти, тобто ризики девальвації суттєво зменшуються. А якщо зменшуються ризики девальвації, то можна сподіватися, що і ціни будуть більш стриманими», - додає економіст.
За словами експерта, зараз для стрибка цін є два основних джерела: це зовнішні валютні шоки і адміністрування в системі житлово-комунальних послуг.
«Якщо ми валютний ризик зменшуємо, то є сподівання, що спокійніше буде і на послугах. Вартість того ж самого газу значною мірою залежить від того, скільки і в якій валюті ми за нього платимо. Стабільність гривні означає, що принаймні, курсовий вплив на вартість газу і інших енергоресурсів буде зменшений. Тобто те, що ми теоретично зможемо побачити і відчути, це стабільність національної грошової одиниці і відтак менше інфляційні ризики», – додає Юрчишин.
Світ у 2019: що чекає Україну?
Української асоціації Римського клубу, 14.12.2018
Ці теми обговорювали під час круглого столу «Світ та Україна у 2019-му році», проведеному у парламенті під егідою Української асоціації Римського клубу та журналу «Український Тиждень».
Ключовий з глобальних трендів – ідеологічне протистояння глобалізму та націоналізму, де останній слід інтерпретувати як протекціонізм окремих країн «Великої двадцятки» та «Великої сімки», які жорстко захищають свої ринки.
Якщо Україна не перейде на політику економічної модернізації та нової індустріалізації, сприяючи створенню робочих місць, які були б конкурентні порівняно із закордонними, то ризикує перетворитися на «спальний район» Європи. Це призведе до низки проблем, як у соціальній, так і у фінансовій сферах.
Зеленая энергетика 2019. Почему в Украине начнется ажиотаж
ЛІГАБізнесІнформ, 26.12.2018
Как будет развиваться альтернативная энергетика в следующем году, пока Украина не перешла на систему аукционов
2018 год заканчивается для зеленой энергетики знаковым событием. В конце прошлой недели парламент одобрил в первом чтении законопроект, который позволит Украине уже через год перейти от зеленых тарифов к зеленым аукционам. Правда, планировалось сделать это на полгода раньше - с 1 июля 2019-ого.
Как пояснил председатель Госэнергоэффективности Сергей Савчук, победители аукционов будут заключать договоры на продажу чистой электроэнергии по аукционной цене на 20 лет.
Все проекты любой мощности смогут принять участие в аукционах, которые планируется проводить дважды в год.
Участие будет обязательным для проектов:
- с 2020 - солнечные электростанции более 10 МВт и ветровые электростанции более 20 МВт;
- с 2021-2022 гг. - СЭС более 5 МВт и ВЭС более 20 МВт;
- с 2023 - СЭС более 1 МВт и ВЭС более 3 МВт.
Дополнительно предполагается надбавка до 10% к аукционной цене за использование оборудования украинского производства.
Как считают эксперты, если с 2020-го Украина не перейдет от практики самых высоких в Европе зеленых тарифов к зеленым аукционам, то ничего хорошего стране ждать не придется. Чистая энергия будет обходиться государству слишком уж дорого.
“Возобновляемая энергетика составляет около 1,9% от общего производства, однако платим за нее примерно 9% от общих расходов”, - подчеркнул в своей колонке проектный менеджер Офиса Национального инвестиционного совета Константин Чижик.
По его словам, если не изменить ситуацию в ближайшее время, могут пострадать все: государство не сможет обеспечивать полный выкуп электроэнергии и объявит дефолт по своим обязательствам, инвесторы потеряют деньги, которые они вложили в строительство станций, банки потеряют средства, которые они предоставляли в кредит инвесторам.
СТАРТ В УКРАЇНІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МОДЕЛІ КОНКУРЕНТНОГО РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ. ПОСЛУГИ ПОСТАЧАЛЬНИКА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ «ОСТАННЯ НАДІЯ» – УМОВИ, РЕЗУЛЬТАТИ, ПРОБЛЕМИ
Украинский рынок электроэнергии - на пороге коренных перемен
Энергореформа, 28.12.2018
Руководитель департамента развития рынка электроэнергии НЭК «Укрэнерго» Никита Вишневский – о перспективах, открывающихся перед Украиной с запуском нового рынка электроэнергии (укр.)
З другої половини 2019 року українська електроенергетика має працювати в новому вимірі — за європейською моделлю конкурентного ринку електроенергії. Це буде абсолютно новий досвід для всіх без виключення енергокомпаній. В Європі такі перетворення тривали роками, а Україна має пройти цей шлях значно швидше.
Всі зміни, які вже відбуваються в галузі, мають на меті одне — створити прозорий та конкурентний ринок, в центрі якого буде споживач та його потреби. Україна взяла на себе такі зобов’язання, приєднавшись до Енергетичного Співтовариства.
Всім нам доведеться, по-перше, навчитися працювати в гнучкій системі вільних договірних відносин, де виробникам треба працювати з клієнтом напряму і боротися за нього.
По-друге, рано чи пізно українській генерації доведеться навчитися конкурувати з іноземними виробниками всередині країни. Нам доведеться створити умови для вільного експорту та імпорту електроенергії.
Наразі експорт у нас є, в тому числі завдяки стабільній роботі електронної платформи для аукціонів з розподілення пропускної спроможності міждержавних електромереж, яка створена та успішно функціонує в «Укренерго». Проте імпорт — відсутній. А саме поява імпортних можливостей є чинником посилення конкуренції, яка забезпечує зниження цін на ринку електричної енергії. Враховуючи те, що в останні роки через надлишок виробництва електроенергії ВДЕ ціни на ринку Європи в деякі години доби мають навіть від’ємні значення. Тобто генерація готова платити споживачу за споживання його енергії аби не зазнавати витрат на зупинку обладнання та подальші пуски.
Більше того, наприкінці листопада Енергетичне Співтовариство ухвалило негативне рішення у справі проти України (ECS-8/15), яка стосується саме проблеми з умовами для вільного конкурентного імпорту електроенергії.
Вже зараз є технічна можливість відкрити імпорт електроенергії до «острову Бурштинської ТЕС», що фізично зв’язаний з енергосистемою континентальної Європи та працює синхронно з ENTSO-E. І якщо ми залишаємо європейський вектор розвитку, хочемо чесно виконувати свої зобов’язання та уникнути санкцій ЕС, то маємо прибрати адміністративні бар’єри для імпорту електроенергії в «Бурштин».
Ми вже розпочали перший етап тестового режиму функціонування ринку допоміжних послуг та балансуючого ринку, як це передбачає Закон України «Про ринок електричної енергії». Так, з 11 грудня 2018 року запущено ринок допоміжних послуг та балансування у тестовому режимі. Це дозволить не лише провести тренування учасників ринку, відпрацювати необхідні навички в новій моделі, налагодити алгоритми програмного забезпечення, але й випробувати на практиці механізми, передбачені Правилами ринку та виявити вузькі місця, що потребуватимуть подальшого усунення.
Мета першого етапу тренування — сформувати у всіх однаково правильне розуміння процесів, закладених у Правилах ринку.
Впровадження нової моделі ринку — величезний виклик для всіх без виключення учасників ринку, і як будь які зміни не може проходити безболісно і легко. Але ми віримо, що разом ми справимось і результат впровадження буде вартий витрачених зусиль.
Додаткова інформація на цю тему – ukrenergo-review, 22-28.12.2018 «В ЄС хочуть, щоб 70% електроенергії вільно торгувалося між країнами союзу». Рада ЄС, Єврокомісія та Європарламент домовилися про реформу електроенергетичного ринку, яка має подолати бар’єри для транскордонної торгівлі електроенергією та створити єдиний ринок, де 70% електроенергії зможе вільно перетинати кордони ЄС. Про це повідомляє EUbusiness.
Нововведення полегшать інтеграцію ВДЕ і сприятимуть досягненню мети щодо частки «чистої» енергії у 32% до 2030 року. Також має підвищитися конкурентність ринку та орієнтованість на споживача.
Зокрема нові правила передбачають:
- можливість для споживача змінити постачальника (без комісії) протягом максимум трьох тижнів. А у 2026 р. — протягом 24 годин:
- право споживачів отримувати смарт-лічильники для системного контролю обсягів власного споживання електроенергії, якщо в країні вартість послуги перевищує вигоди від неї;
- споживачі матимуть безкоштовний доступ до онлайн-інструменту порівняння цін;
- споживачі зможуть обирати контракти з динамічним ціноутворенням в компаніях, що мають більше 200 тис. клієнтів.
Крім того скасовано державні субсидії для вугільних електростанцій з найбільшим рівнем забруднення довкілля.
Для запобігання енергетичній бідності держави — члени ЄС зможуть тимчасово регулювати ціни для надання допомоги та захисту малозабезпечених або вразливих домогосподарств. Проте перевага повинна надаватися вирішенню проблеми енергетичної бідності через системи соціального забезпечення.
Рынок электроэнергии. Старые угрозы по-новому
Энергореформа, 28.12.2018
Какую модель энергорынка выберет Украина – Венесуэлы посреди Европы или равного среди успешных? Об этом рассуждает на страницах "Нового времени", эксперт по программе «Энергетика» аналитического центра Украинский институт будущего Андриан Прокип.
Реформа рынка электроэнергетики является предпосылкой к интеграции с европейскими электроэнергетическими рынками. И это, в свою очередь, усилит конкуренцию в секторе генерации электроэнергии в Украине, что гарантирует повышение качества поставки и предотвращения возможностей злоупотребления собственным положением энергоснабжающими компаниями.
В то же время, кроме однозначно положительных последствий реформы, будут иметь место и не слишком приятные – повышение цены электроэнергии для конечных потребителей. И по оценкам Украинского института будущего, уже через три года после введения реформы рост цен будет компенсирован населению дополнительным экономическим ростом.
Кто против? И здесь становится очевидно, что на теме повышения тарифов начнутся спекуляции, которые могут даже подняться к тому, что никакой реформы нам в принципе не нужно.
В Украине цена электроэнергии для населения в разы ниже, чем в странах ЕС. Отчасти такая разница обусловлена разными уровнями экономического развития и жизни населения. Но в большей степени тем, что в Украине промышленность субсидирует население, а ценообразование ограничено рамками государственного регулирования, существенно затрудняющими дальнейшее развитие сектора электроэнергетики. В то же время цена электроэнергии в Украине ниже по сравнению с теми соседними странами, где уровень жизни значительно ниже, чем в ЕС – например, в России и Беларуси. Однако рынок приведет к постепенному, но все же ощутимому увеличению тарифов в течение первых лет реформы – и это даст популистам новый повод для «защиты украинцев».
Лобби большого бизнеса. Другая группа апологетов низких цен на энергию и возможных противников реформы – лоббисты олигархов, владельцев крупных, но, зачастую, морально устаревших промышленных предприятий, заинтересованных в более выгодных условиях работы.
Олигархи будут сотрудничать с кандидатами на пост президента и в парламент. То информационное поле, которое они могут создать в процессе вроде бы борьбы за достоинство граждан и их право на дешевую электроэнергию, может иметь пагубные последствия после того, как сектор электроэнергетики будет не в состоянии поддерживать себя. Упадок может привести к тому, что через 15 лет нам придется импортировать электроэнергию. И, разумеется, не дешевую.
Важно, что эти промышленные группы владеют и влияют на большое количество общенациональных СМИ.
Ищущие измену. Другая группа, которая может сознательно или бессознательно повредить внедрению реформы – антикоррупционные правоохранительные органы. Нельзя исключать, что на фоне информационного шума по тарифам, который создадут политики и лоббисты, начнется охота на ведьм и поиск тех, кому выгоден «тарифный геноцид». Подобная ситуация имеет место сейчас – расследование дела о Роттердам+, которое ведется НАБУ.
Ситуация с расследованием фактически создает среду неуверенности и непрогнозированности, а затем и низкие интересы инвесторов для входа в отрасль. Для Запада действия НАБУ не всегда понятны. Нельзя исключать, что НАБУ попытается вмешаться и в процесс внедрения рынка. Ведь окажется, что «при формуле» потребителям жилось гораздо лучше, чем при рыночных тарифах.
… я имел ряд встреч с официальными лицами США, некоторые из них происходили при участии представителей Укрэнерго. Главная тема – реформа рынка электроэнергетики и перспективы интеграции в европейские сети ENTSO-E. Во время общения часто возникал вопрос – и в дальнейшем государство будет иметь широкие рычаги воздействия на сектор электроэнергетики?
Представителям США, которые привыкли к рынку, а не к ручному регулированию, удивительно чрезмерное регулирование тарифообразования. И понятно, что в моменты, когда западные страны всячески поддерживают развитие и общенациональные изменения к лучшему, они не поймут призывов к блокированию реформы рынка электроэнергетики.
Нюанси постачання електрики з нового року: Нацкомісія пояснила механізм
Укрінформ, 28.12.2018
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зобов'язала ДПЗД "Укрінтеренерго" оприлюднити інформацію, що стосується його діяльності як постачальника "останньої надії", повідомляє прес-служба НКРЕКП.
"Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, проведено моніторинг частини сайту ДПЗД «Укрінтеренерго», яка стосується розділу постачальника «останньої надії» (далі – ПОН). За результатами моніторингу, станом на 12:00 27.12.2018, виявлено ... недоліки, які необхідно усунути шляхом внесення наступних змін", - ідеться в повідомленні.
Так, Укрінтеренерго має зазначити, що ПОН здійснює постачання електричної енергії за умови, якщо попередній постачальник припинив постачання або якщо споживач не обрав постачальника. "Зокрема, у зв’язку з анулюванням 01.01.2019 ліцензій постачальників за регульованим тарифом, споживачі, які на 01.01.2019 не матимуть договорів з іншим постачальником, стають клієнтами ПОН", - зазначили в Комісії.
Дані щодо споживачів, які не обрали постачальника електричної енергії, мають бути отримані від відповідного оператора системи розподілу, оператора системи передачі, попереднього електропостачальника у випадках, передбачених законодавством.
Крім того, НКРЕКП зобов'язала Укрінтеренерго опублікувати типовий договір постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", а також доповнити інформацію на сайті даними щодо обов’язків ПОН.
Компанія також має внести зміни до порядку розрахунків за електричну енергію за показами лічильника. Також Комісія зобов'язала компанію вилучити інформацію, яка не стосується виконання функцій ПОН.
Додаткова інформація на цю тему – UA Energy, Энергореформа, 02.01.2019 "Укринтерэнерго обнародовало перечень потребителей по договору на поставку электроэнергии поставщиком "последней надежды". Госпредприятие (ГП) "Укринтерэнерго" обнародовало перечень потребителей, присоединившихся к договору на поставку электроэнергии поставщиком "последней надежды" (ППН).
Как сообщается на сайте предприятия, по состоянию на 30 декабря 2018 года документы подписали 27 структур: АО "Укртрансгаз", его филиалы и подразделения, АО "Укртранснафта", НАК "Нафтогаз Украины", госпредприятия "Морской торговый порт "Южный", "Администрация морских портов Украины" и ее филиалы, "Украэрорух" и его филиалы, коммунальные предприятия "Бердичевводоканал", "Попаснянский райводоканал", водоканал Новгород-Волынского (Житомирская обл.).
"Укринтерэнерго" также обнародовало перечень объектов, которые с 1 января 2019 года переведены на работу с поставщиком “последней надежды”, поскольку больше ни с кем не подписали договор.
В Киеве таких объектов – около 300. Среди них - несколько десятков коммунальных предприятий, частные фирмы, НСК "Олимпийский", Концерн радиовещания, радиосвязи и телевидения, а также ряд крупных предприятий - ПАО "Киевгаз", ОАО "Киевхимволокно", "Завод "Маяк", "Биофарма".
В Киевской области пока таких объектов восемь, среди них - коммунальные водоканалы Боярки и Вышгорода, Переяслав-Хмельницкое управление коммунального хозяйства, Трипольская ТЭС ПАО "Центрэнерго".
В Днепре на работу с ППН переводятся 46 структур, в основном - коммунальные предприятия.
К ППН также перейдет свыше 800 абонентов по всей Украине, которым ранее поставляла э/э "Укрзализныця". "Харьковоблэнерго" уведомило ППН о 1,6 тыс. абонентов, не заключивших договора на поставку э/э. В основном это частные предприниматели, мелкие фирмы, коммунальные предприятия и госучреждения.
Потребители, которые переведены на работы с ППН, могут пользоваться его услугами в течение 90 дней.
Тариф ППН для потребителей, присоединенных к сетям операторов системы распределения, - на 16% выше, чем у поставщиков универсальных услуг. По первому классу он составляет в среднем 2,7 грн за кВт-ч с НДС (в Луганской области – 2,9 грн), по второму – в среднем 3,4 грн (в Луганской области – 3,9 грн) за кВт-ч с НДС.
"Укринтерэнерго" также поставляет э/э по свободным ценам.
НКРЭКУ отчиталась о готовности к запуску нового розничного рынка электроэнергии с 1 января
Интерфакс-Украина, 02.01.2019
Новый розничный рынок электроэнергии готов к внедрению с 1 января 2019 года, заявила Нацкомиссия, осуществляющая госрегулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг (НКРЭКУ).
"Ни один потребитель электроэнергии не останется без поставщика!!!" – подчеркивает НКРЭКУ.
Регулятор добавил, что "Энергорынок" также обнародовал на своем сайте информацию о заключенных договорах купли-продажи электроэнергии с участниками розничного рынка: 179 -договора с поставщиками электроэнергии потребителю, 25 – с поставщиками универсальных услуг, один – с поставщиком "последней надежды", 31 – с операторами системы распределения.
"Это означает, что с указанными компаниями юридически урегулированы отношения по покупке ими э/э с целью ее дальнейшей поставки потребителю, а также покупки э/э для покрытия потерь для операторов систем распределения. Теперь без сомнений – новому розничному рынку быть!" – говорится в сообщении НКРЭКУ.
Глава НКРЭКУ Оксана Кривенко заявляла, что перед запуском в Украине с 1 января розничного рынка электроэнергии в реестрах операторов системы распределения зарегистрировано 683 поставщика. Всего регулятор выдал лицензии 226 поставщикам, некоторые из них зарегистрировались сразу в нескольких регионах.
Додаткова інформація на цю тему – Энергореформа, Терминал, 21.12.2018 "Энергорынок" в пятницу 21 декабря начал кампанию по подписанию договоров купли-продажи электроэнергии". В ГП «Энергорынок» 21 декабря проходит кампания по подписанию договоров купли-продажи э/э и/или дополнительных соглашений, утвержденных на внеочередном собрании Совета оптового рынка электроэнергии (ОРЭ) 13 декабря. Об этом сообщается на сайте «Энергорынка».
Для подписания договоров необходимо прибыть первым руководителям компаний, если же учредительными документами компаний предусмотрено подписание двумя руководителями, то необходимо присутствие обоих, либо соответствующая доверенность.
С 1 января 2019 года купля-продажа электроэнергии в ОРЭ будет осуществляться при помощи нового программного обеспечения. Для оформления доступов субъекты ОРЭ должны предоставить в ГП ряд данных.
Интерфакс-Украина, UA Energy, Энергореформа, 03.01.2019 «Бюджетные учреждения и потребители с мощностью до 150 кВт имеют право получать универсальную услугу по поставке э/э до конца 2020г – разъяснение НКРЭКУ». Право на получение универсальной услуги на поставку электроэнергии с 1 января 2019 года по 31 декабря 2020 года (в течение двух лет) имеют, помимо бытовых и малых небытовых потребителей, также бюджетные учреждения и потребители с присоединенной мощностью электроустановок до 150 кВт (для каждой площадки, оборудованной прибором учета).
Об этом напоминает Нацкомиссия, осуществляющая госрегулирование в сфере энергетики и коммунальных услуг (НКРЭКУ) в разъяснении, опубликованном на сайте регулятора.
Энергореформа, Терминал, 09.01.2019 «Услугами поставщика "последней надежды" пока воспользовалось лишь 3 тыс. потребителей э/э – НКРЭКУ».
С января украинцы будут платить за электричество одновременно двум разным компаниям
Укррудпром, Fin.org.ua, 02.01.2019
С начала этого года в Украине стартует первый этап реформы рынка электроэнергии. С 1 января услуги потребителям будут предоставлять две отдельные компании — оператор распределительных систем и поставщик.
Первая будет заниматься исключительно распределением электрической энергии и эксплуатацией электросетей. Вторая же будет поставлять электроэнергию потребителям, а также отвечать за начисление платежей и расчеты. Соответственно, у клиентов будут 2 договора.
Внедрение нового рынка электроэнергии также позволит населению выбирать разных поставщиков электроэнергии. Для запуска новой модели рынка в середине марта 2018 году НКРЭКУ приняла пакет вторичного законодательства. Согласно принятым документам, первые торги электроэнергией в пяти новообразованных сегментах рынка должны стартовать с 1 июля 2019 года.
Додаткова інформація на цю тему – ГолосUa, 02.01.2019 «В Украине подорожает электричество – эксперт». «В рамках реформы рынка, которые осуществляются по европейским стандартам, отдельно должен быть счет бытового потребителя за электрическую энергию, отдельно за ее поставки. Из-за этого может вырасти общий размер счета. Насколько вырастет тариф - сказать сложно, так как нужно будет рассматривать каждый отдельный случай. Сам тариф на электроэнергию не изменится. Все будет зависеть от составляющей, которая отвечает за транспортировку электроэнергии. Разделят облэнерго и будут присылать людям две платежки. Тариф вырастет, но не в разы», - сказал директор Института энергетических исследований Дмитрий Марунич.
По словам эксперта, не все облэнерго смогут оперативно перевести потребителей на новую систему оплаты электроэнергии.
В январе 2019 года в оптово-рыночную цену э/э включено 4,7 млрд грн дотаций населению
Энергореформа, 09.01.2019
Такая сумма дотационных сертификатов поставщикам универсальных услуг (ПУУ), снабжающих э/э бытовых потребителей, закреплена постановлением Нацкомиссии, осуществляющей госрегулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг (НКРЭКУ) от 28 января 2019 года.
В 2018 году общий объем дотационных сертификатов, по данным председателя НКРЭКУ Оксаны Кривенко, составил около 40 млрд грн, или 20% оптово-рыночной цены (ОРЦ) э/э. Между тем, на июль 2019 года намечен запуск нового оптового рынка э/э и цена будет формироваться рыночным путем. Однако цены для населения планируют повышать до экономически обоснованного уровня постепенно, поэтому на первых этапах разницу по-прежнему необходимо будет компенсировать. В настоящее время рабочая группа при НКРЭКУ разрабатывает новый механизм компенсации. По словам О.Кривенко, источниками компенсации могут быть бюджеты разных уровней.
Общий объем проданной в оптовый рынок э/э в 2018 году в денежном выражении составил около 170 млрд грн.
НКРЭКУ урезала "зеленые тарифы" на электроэнергию для населения
ЛигаБизнесИнформ, Бизнес.Цензор.Нет, 08.01.2019
Национальная комиссия, осуществляющая госрегулирование в сфере энергетики и коммунальных услуг (НКРЭКУ), пересмотрела уровень "зеленых тарифов" для домохозяйств, свидетельствует постановление НКРЭКУ.
Соответствующее постановление регулятора от 28 декабря 2018 года, вступило в силу 1 января 2019 года.
Документ отменил постановление НКРЭКУ об увеличении "зеленых тарифов" для домохозяйства на 7,3%, которое начало действовать 22 декабря 2018 года.
Тарифы снижены на 3,6%, их коррекция связана с колебаниями курса евро.
Поставкой э/э в Киеве с января будет заниматься 32 компании
Интерфакс-Украина, 27.12.2018
Услуги по поставке электрической энергии с момента перехода на рынок э/э – с 1 января в Киеве будут осуществлять 32 компании, сообщил руководитель департамента маркетинга и продаж "ДТЭК Сети" Евгений Бушма в ходе брифинга.
Комментируя переход к рынку, он подчеркнул, что задолженности потребителей, накопившиеся перед облэнерго до запуска рынка, с 1 января необходимо будет погашать перед организацией, которая с нового года будет осуществлять только распределение э/э.
"Правила розничного рынка дают абсолютно законное право распределителям (поскольку долги остаются на них) отключать за долги старой модели. Поэтому я обращаю внимание: задолженности, которые будут образованы за 2018 год, обязательно нужно будет оплатить предыдущим поставщикам", – сказал он.
У облэнерго нет возможности злоупотреблять монопольным положением – инвестаналитики
УНИАН, ГлавКом, Український Бізнес Ресурс, 09.01.2019
Облэнерго являются естественными монополиями и не могут злоупотреблять монопольным положением. Такое мнение высказали Александр Паращий, руководитель аналитического отдела ИК Concorde Capital, и Дмитрий Чурин, руководитель аналитического отдела инвестиционной компании Eavex Capital.
По словам экспертов, деятельность компаний по распределению электроэнергии была и будет полностью контролируемой и регулируемой, соответственно, у собственника нет возможности устанавливать тарифы и ими злоупотреблять. «Это уже по законодательству есть природные монополии. Соответственно, к ним пристальное внимание регулятора, со стороны комиссии по регулированию электроэнергии. Здесь не действует именно монопольное законодательство в аспекте, что это единственный поставщик области», - заявил Дмитрий Чурин.
Александр Паращий подчеркнул, что в процессе андбандлинга конкурентная деятельность по поставке электроэнергии полностью отделена от деятельности по ее распределению. «Мы знаем, что раньше все облэнерго занимались и распределением электроэнергии, и ее поставкой конечному потребителю. Сейчас продавать электроэнергию им (облэнерго, - ред.) запрещено. Потому что продажа электроэнергии – это не монопольный бизнес, это конкурентный бизнес. И поэтому у облэнерго нет возможности каким-то образом злоупотреблять монопольными положением».
Українські стандарти якості з електропостачання такі ж ефективні, як Будапештський меморандум
Національна радіокомпанія України, 09.01.2019
За неякісне електропостачання будуть знижувати платіжки. Цю обіцянку учора опублікувала у своєму Фейсбуку голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко. Але Марія Яковлєва, членкиня колегії Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, пояснила в ефірі "РанокПРО",чому ці ідеї буде важко втілити в життя.
Марія Яковлєва переконана: "75 днів для отримання компенсації" – це просто красиві слова, які насправді буде дуже важко втілити в реальність.
"Усі наші "стандарти якості" – це як Будапештський меморандум. Він саме так гарантував нам захист, але коли нам потрібні були реальні дії, ми захисту не отримали. Так само з гарантуванням якості. Нам треба буде побігати, щоб довести, що це не проблема виробника, якщо у вас згорів телевізор або кавоварка. Треба буде провести рік-два, щоб довести (що послуга була неякісною – ред.), а потім побігати ще рік-два для відшкодування", – підсумувала Марія Яковлєва.
ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ В ENTSO-E: ВИМОГИ, ПРОБЛЕМИ, НЕОБХОДНІ ЗАХОДИ
Кабмін затвердив стратегію синхронізації ОЕС України з енергосистемою ENTSO-E
Українські Новини, 28.12.2018
Кабінет Міністрів затвердив стратегію синхронізації об'єднаної енергетичної системи України з енергетичною системою країн Європейського Союзу (ENTSO-E).
Відповідне рішення було ухвалено 27 грудня на засіданні Кабміну.
У пояснювальній записці зазначається, що метою схваленої стратегії є синхронізація української об'єднаної енергосистеми з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E).
Згідно із затвердженою стратегії, в планах до 2021 року побудувати лінії електропередач "Білецька-Курахівська ТЕС", "Куп'янськ-Кремінська" і "Слобожанська" напругою 330 кВ, а до 2022 року відновити лінії електропередач "Південноукраїнська АЕС-Ісакча" напругою 750 кВ і "Львів-Стрий" напругою 220 кВ.
Кінцевий термін виконання Україною заходів каталогу вимог для приєднання ОЕС України до енергосистеми континентальної Європи настає в липні 2022 року.
Укрэнерго призвало полисимейкеров создать условия для урегулирования дефицита балансирующих мощностей
Интерфакс-Украина, Энергореформа, UAenergy.org, 20.12.2018
Глава НЭК "Укрэнерго" Всеволод Ковальчук призвал власти и регулятора создать условия для урегулирования возможных рисков дефицита балансирующих мощностей в объединенной энергосистеме (ОЭС) Украины, связанных со стремительным развитием возобновляемой энергетики (ВИЭ).
"Чтобы урегулировать дефицит балансирующих мощностей в ОЭС Украины, необходима активная позиция всех властей и участников рынка, надо создать необходимые предпосылки на законодательном уровне, должен быть решен вопрос по наполнению тарифа оператора системы передачи для приобретения услуг по обеспечению развития генерирующей мощности", - сказал он на прошедшем в Киеве инвестиционном форуме "Украина-ЕС".
По его словам, необходимость в строительстве новых балансирующих мощностей вызвана также интеграцией Украины в ENTSO-E.
В.Ковальчук напомнил, что "Укрэнерго" рассматривает два основных варианта решения проблем балансировки энергосистемы за счет строительства аккумуляторов energy storage. Первый – с расположением 200 МВт этих систем накопления энергии в одном месте, второй – в нескольких местах с разделением на 4-5 частей. Стоимость проекта предварительно оценивается в EUR154 млн.
Глава НЭК призвал регулятора внести изменения в кодекс системы передачи относительно уменьшения мощности источников ВИЭ с 20 МВт до 1 МВт, ТУ на присоединение которых должно согласовываться с оператором системы передачи. Также он предложил внести изменения в правила рынка электроэнергии в части введения платы за резерв мощности традиционной генерации, которая будет компенсировать неравномерность работы ВИЭ и обеспечит поддержку необходимых резервов мощности.
По его словам, Минэнергоугля должно завершить разработку порядка проведения конкурсов на строительство генерирующей мощности и выполнения мероприятий по управлению спросом, передав его на утверждение в Кабинет министров. И затем обеспечить проведение этих конкурсов на строительство маневренной генерации.
Кроме того, В. Ковальчук призвал Верховную Раду принять законопроект о проведении аукционов на строительство ВИЭ, а также внести изменения в закон "О рынке электроэнергии", предусмотрев в тарифе оператора системы передачи источники на приобретение услуг по обеспечению развития генерирующих мощностей.
ПРОЄВРОПЕЙСЬКІ ТА АНТИЄВРОПЕЙСЬКІ ПОЗИЦІЇ ПАРТНЕРІВ УКРАЇНИ НАВКОЛО СПОРУДЖЕННЯ NORD STREAM-2
Польща: "Північний потік-2" вбиває Україну, а Берлін зайняв антиєвропейську позицію
Українська правда, 04.01.2019
"Газопровід руйнує наслідки санкцій, "Північний потік-2" вбиває Україну. Коли транзит російського газу територією України буде припинений, ця країна втратить не тільки серйозні прибутки, але перш за все гарантію захисту перед черговою російською агресією", – сказав голова Міністерства закордонних справ Польщі Яцек Чапутович. "Польща, США і Європейська комісія представляють тут проєвропейську позицію, Німеччина – антиєвропейську. Німеччина часто думає, що європейська позиція тотожна з німецькою, але у випадку з "Північним потоком" це не так", – зазначив Яцек Чапутович.
Водночас дипломат вважає, що здебільшого політика Польщі та Німеччини щодо конфлікту між Росією та Україною є однаковою.
ЕнергоРубікон. Що нового дасть наступний рік українській енергетиці
Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», Тиждень.ua, 09.01.2019
Росія завершить будівництво «Турецького потоку», намагаючись одночасно форсувати будівництво «Північного потоку-2» за німецької підтримки, усіляко обходячи американські санкції, у взаємодії зі своїми європейськими партнерами, васалами, лобістами, агентами й просто корисними ідіотами в Україні, Європі та США. Але «вирубити Україну по транзиту» в 2019-му, як і наступного 2020-го, Газпрому не вдасться.
РФ може спробувати використати факти непостачань газу з боку Нафтогазу теплогенеруючим компаніям у різних містах країни кінця минулого року, щоб обґрунтувати своє перекриття транзиту через Україну. Мовляв, у них там суцільний безлад, відключають газ один одному, крадуть його один в одного. Тому Росії, мовляв, не залишається нічого іншого, як «подбати про європейців», не допустивши призначеного для них крадіжок газу на «території безладу», запропонувати форсувати добудову «Північного потоку-2» та швидко погодити другу нитку «Турецького потоку» на суходолі.
США й далі докладатимуть зусиль із блокування російського домінування на енергетичних ринках Європи. Американський СПГ у зростаючих обсягах надходитиме в країни ЄС, щоб 2025 року становище зазнало тектонічних змін: США постачатимуть до Європи газу не менше, ніж Норвегія. Домінуванню РФ буде покладено край. Але 2019-го видаватиметься, що Росія бере гору й разом із Німеччиною успішно опирається американським планам депутінізації європейської енергетичної політики.
Україна й далі вестиме переговори в тристоронньому форматі щодо збереження транзиту газу через ГТС під акомпанемент: російських обіцянок зробити це в обсязі 10-15 млрд м3 на рік (приблизно 1/14-1/10 потужностей ГТС по транзиту), європейських софт-побажань до РФ обов’язково зберегти транзит через Україну, усіляких придумок-відмовок із Брюсселя для Києва, чому ЄС не може бути гарантом зі свого боку. Словом, у запалі передвиборчих, виборчих та післявиборчих страстей, коли в Києві усім буде не до газу, нас може чекати спільний російсько-європейський кидок — такий собі газовий варіант Будапештського меморандуму.
Базова для вітчизняної енергетики атомна генерація дала нам можливість пройти зимові піки 2014-2018 років практично з мінімальними проблемами. Упродовж останніх понад чверть століття вона була донором для тепловиків. Тепер настав час для її розвитку й оновлення. Енергоатом має всі підстави стати потужним і самостійним гравцем на ринку електроенергії. Варто нагадати, що майже 60% української електроенергії виробляється на АЕС.
Транзит газу в обмін на скасування позовів: у "Нафтогазі" розповіли про шантаж з боку РФ
УНІАН, 11.01.2019
Росія вимагає в української сторони відмовитися від перемоги в міжнародному арбітражі щодо контрактів із "Газпромом" в обмін на продовження контрактів на транзит газу через Україну. Про це 10 січня заявив у Facebook повідомив виконавчий директор НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко.
Він нагадав, що контракт на транзит газу між "Нафтогазом" та "Газпромом" завершується цього року. Тристоронні переговори на політичному рівні відбудуться 21 січня.
"Наразі "Газпром" офіційно заявляє, що рішення арбітражу "порушили баланс у стосунках". Тобто українській стороні потрібно відмовитися від перемоги у арбітражі", - написав Вітренко. За його словами, Росія хоче, щоб плата Україні за транзит була лише відносно невеличкою знижкою від плати за російський газ, який має купувати Україна. "Тобто Україна має платити Росії за газ у шість разів більше, ніж Україна отримує за транзит. Гроші мають йти з України в Росію, а не навпаки. Це і є прийнятним "балансом у стосунках" для Росії, який вони хочуть відновити", - пояснив чиновник.
Він зазначив, що перемога в міжнародному суді дозволила Україні заощадити 77 млрд доларів за період 2012-2018 років.
"Без перемоги у арбітражі за контрактом на поставку газу та контрактом за транзит на сьогодні ми би мали сплатити "Газпрому" більше 73 млрд доларів за зобов'язаннями "бери або плати" за 2012-2018 роки і біля 4 млрд доларів за газ, поставлений у 2014-2015 роках. Ми мали б купувати газ у "Газпрому" за ціною вище, ніж ми купуємо газ з Європи", - пояснив Вітренко.
За словами чиновника, розірвані в міжнародному арбітражі контракти передбачали, що РФ отримувала б на 12 млрд доларів на рік більше за газ, ніж платила би за транзит.
Інформація на цю тему – «Вечірні Вісті», 14-20.01.2019 «Стокгольмські гойдалки НАК».
Газові переговори у форматі Росія-ЄС-Україна пройдуть 21 січня
Юлія Шрамко, УНН, 09.01.2019
Тристоронні переговори за участю представників Росії, України і ЄС щодо транзиту газу пройдуть 21 січня у Брюсселі. Про це заявив віце-президент Єврокомісії з питань Енергосоюзу Марош Шефчовіч.
"Приємно, що другий раунд політичних тристоронніх переговорів з Росією і Україною про довгостроковий транзит газу в Європу відбудеться 21 січня в Брюсселі. Засідання буде базуватися на прогресі, досягнутому під час попередніх раундів політичних і експертних переговорів", - заявив він у Twitter.
У грудні 2018 року Єврокомісія запросила Україну і РФ на переговори щодо газу. Попередні тристоронні переговори пройшли в липні минулого року. Контракти на поставку і транзит російського газу через Україну закінчуються в кінці 2019 року.
Коболєв пообіцяв завершити анбалдінг «Нафтогазу» до кінця року
«ДЕНЬ», 10.01.2019
НАК «Нафтогаз України» планує до кінця року завершити анбандлінг і залучити міжнародного партнера до управління газотранспортною системою. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив голова компанії Андрій Коболєв.
«Маємо чіткий план, згідно з яким і рухаємося. Знадобляться вчасні рішення уряду та парламенту, але є всі можливості дати старт роботі нового оператора ГТС уже з січня 2020 року», - написав Коболєв. «Це має бути зроблено, попри весь інформаційний шум, який здіймається навколо анбандлінгу задля легітимізації будівництва Nord Stream-2», - додав він.
Як повідомлялося, представники уряду і керівництво «Нафтогазу» мають різні погляди на процес анбандлінгу, що затягує його практичну реалізацію.
Додаткова інформація на цю тему – «Вечірні Вісті», 14-20.01.2019 «Анбандлінг: місія буде здійснена?». Наприкінці минулого року Єврокомісія, Світовий банк та Енергетичне співтовариство зажадали прискорення анбандлінгу «Нафтогазу».
ПЕРСПЕКТИВИ ДИВЕРСИФІКАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА ДЛЯ АЕС УКРАЇНИ
Недашковский хочет, чтобы строительство завода по производству ядерного топлива передали Энергоатому
«ЗЕРКАЛО НЕДЕЛИ», 21.12.2018
Комментируя возможность участия одной из ведущих электротехнических компаний США Westinghouse в строительстве завода на территории Украины глава НАЭК "Энергоатом" Юрий Недашковский, заявил: "Для того чтобы перенести производство в Украину, необходимо создавать завод. А для этого нужно, чтобы Westinghouse сама этого захотела. Я знаю их позицию: для того чтобы перенести их производство в Украину, необходимо один из их трех заводов в Европе закрыть вообще. Выгодно ли это американской компании? Возможно. Но сначала надо сделать технико-экономическое обоснование".
По словам Ю. Недашковского, на последней встрече с министром энергетики США Риком Перри он слышал о том, что представители Westinghouse сказали, что компания готова рассмотреть это предложение, но необходимо "просчитать экономику", надо начать с ТЭО. "Как долго его будут делать? Хороший вопрос, но не к "Энергоатому". НАЭК, согласно своему уставу, обязана закупать топливо и обеспечивать им украинские станции. А у нас есть Госконцерн "Ядерное топливо", основное уставное обязательство которого – создать в Украине производство этого топлива. Поэтому вопрос – к нему", - сказал он.
Еще в 2008-2009 годах Westinghouse высказывала нежелание создавать СП. Она была готова продать технологии, а потом их поддерживать. Сейчас Westinghouse снова подтвердила, что она не желает участвовать в капитале, создавать СП. Однако если правительство Украины или правительственные структуры заявят о намерениях и примут решение создавать собственное производство ядерного топлива, то Westinghouse готова передать на определенных условиях свою технологию Украине.
"Разумеется, она рассмотрит степень локализации, что именно будет передаваться – полное производство ЯТ (обратная конверсия, производство топливной таблетки, топливной трубки, твэлов, сборка из них кассет) или же сюда перенесут какие-то части производства. Эти вопросы еще предстоит изучить", - пишет обозреватель отдела международной политики Татьяна Силина в своей статье для ZN.UA. "Так вот, когда у нас есть желающие передать технологии без участия в капитале, то задание строительства завода могла бы взять на себя НАЭК. Правительству стоит рассмотреть передачу этого задания от Госконцерна "Ядерное топливо" – "Энергоатому". Тогда "Энергоатом" сможет купить технологию, создать отдельное подразделение и начать создание в Украине производства ядерного топлива".
У Украины с Westinghouse уже есть совместные планы по производству на мощностях "Атомэнергомаша" отдельных деталей (головок и хвостовиков – частей кассеты из нержавеющей стали, других деталей), и уже проведен аудит, над будущим производством работаем вместе с Westinghouse.
"Если технико-экономическим обоснованием будет определена необходи-мость и целесообразность расширения совместного с Westinghouse проекта, сможем расширить программу, в частности, изготовлять циркониевые трубки, сборку кассет, выпекать топливные таблетки", - отмечает автор. "Поэтому я и говорю, что если ответственным за создание производства ядерного топлива в Украине будет назна-чен "Энергоатом", мы готовы к такой работе. Но это должно решить правительство".
Дружба кончилась, но твелы нужны
Алесь Супранович, член Украинского Ядерного общества "Слово", СЛОВО Одесса, 01.01.2019
Нам стало известно, что отныне российские твелы будут занимать 60% использования подобных материалов на украинских атомных электростанциях. А 40% атомных сборок будет поставлять шведско-американская компания Вестенхаус. Ранее изделия этой компании Украина пыталась применять на всех атомных элект-ростанциях. Но несколько аварийных ситуаций убедили руководство Энергоатома отказаться такой практики, поскольку изделия зарубежного производства не адапти-рованы к украинским атомным блокам.Изделия компании Вестенхаус сейчас приме-няются на Запорожской атомной электростанции и Южно-Украинской АЭС. Теперь там станет возможным применять адаптированные к тем атомным блокам твелы.
Суд начал банкротство совместного с РФ предприятия по производству ядерного топлива
Бизнес.Цензор.Нет, 08.01.2019
Суд открыл процедуру банкротства ЧАО "Совместное украинско-казахстанско-российское предприятие по производству ядерного топлива" (СП "УкрТВС"). Об этом свидетельствует определение Хозяйственного суда Киева от 21 декабря 2018 года. Cогласно судебным материалам, с просьбой о начале процедуры банкротства обратилось госпредприятие НАЭК "Энергоатом" из-за непогашенного долга "УкрТВС" на сумму 148,65 млн грн.
Суд признал денежные требования "Энергоатома" в размере 139,68 млн грн, решил открыть производство по делу о банкротстве "УкрТВС" и ввел мораторий на удовлетворение требований кредиторов. Также суд назначил распорядителем имущества должника арбитражного управляющего Татьяну Козаченко.
Предварительное судебное заседание по делу назначено на 5 февраля.
"УкрТВС" создано в конце 2001 года с целью развития кооперационных связей между предприятиями атомно-промышленных комплексов Украины, Казахстана и РФ. Его акционерами в равных долях являются Фонд госимущества Украины, "Казатомпром" и "ТВЭЛ".
В августе 2018 года Фонд государственного имущества продал принадлежащие 33,3% акций ЧАО "Совместное украинско-казахстанско-российское предприятие по производству ядерного топлива" (СП "УкрТВС") на открытом аукционе за 47,78 млн грн ООО "Вайс Трейд". Однако в госреестре совладельцем "УкрТВС" до сих пор указан Фонд госимущества.
Согласно реестру юрлиц, 100% ООО "Вайс Трейд" с уставным капиталом 229,57 тыс. грн принадлежит Андрею Каримову, он же является руководителем компании. Каримов также является собственником и директором ООО "Горизонт-ойл груп" с уставным капиталом 500 грн, вместе с Сергеем Онищенко ему также принадлежит ООО "Инфраструктурная компания "Высота".
ЦІКАВІ НОВИНИ І ЦИФРИ
Підготовка до зняття з експлуатації діючих АЕС України: прогрес та виклики
Екодія, atom.org.ua, 28.12.2018
В Україні працює п’ятнадцять атомних енергоблоків із реакторами типу ВВЕР. Всі вони запроектовані, і більшість із них – збудовано, за радянських часів. До 2020 року проектний термін роботи закінчиться для 12 з 15 атомних енергоблоків АЕС Україні. Не зважаючи на те, що протягом 2011-2018 рр. ряд блоків отримали ліцензії на продовження роботи протягом додаткових 10-20 років, зрештою їх усі доведеться закривати. Закриття та безпечне виведення з експлуатації атомних станцій потребує значних коштів, які мають накопичуватися протягом терміну роботи станцій. Тому набуває актуальності питання підготовки до безпечного зняття з експлуатації діючих АЕС України, зокрема, у частині накопичення достатнього фінансового резерву для демонтажу станцій і захоронення всіх радіоактивних відходів.
Дане дослідження ставить за мету проаналізувати стан підготовки до зняття з експлуатації діючих АЕС України, в тому числі визначити основні документи, які регламентують процес підготовки, стан підготовки концепцій і проектів, виконання підготовчих заходів, та з’ясувати чи накопичується достатньо коштів для забезпечення всіх витрат, пов’язаних із зняттям з експлуатації атомних електростанцій і захоронення високорадіоактивних відходів.
Нафта і бензин: цінопад триває
Олег Громов, «УРЯДОВИЙ КУР’ЄР», 05.01.2019
Вартість чорного золота і пального на світовому та українському ринках на початку 2019-го й надалі помітно знижуватиметься
Такого не було з вісімдесятих
Як зазначають фахівці, на початку літа 2018 року країни — члени ОПЕК і ті, які не входять у цю організацію, істотно збільшили обсяги видобутку нафти. Зрозуміло, що ринок цього товару протягом кількох місяців був перенасиченим.
А до кінця 2018 року сформувалися дуже низькі ціни на нафту, яких не було з 2017-го.
Країни, які видобувають нафту, на нещодавній зустрічі у Відні домовилися: держави — члени ОПЕК скоротять свій щоденний видобуток на 800 тисяч барелів, а інші країни — на 400 тисяч барелів. Начебто на це зголосилася і країна-агресор Росія, Саудівська Аравія і США.
Як зазначив Володимир Омельченко, директор енергетичних програм центру ім. О. Разумкова, РФ не виконуватиме таких зобов’язань та не скорочуватиме видобутку нафти. Експерт упевнений, що падіння цін на нафту триватиме й перші два місяці 2019 року.
Поведінку нафтового ринку та ринку пального у світі й Україні важко спрогнозувати навіть на найближчі місяці.
«Турбоатом» подписал договор на 500 миллионов
Status Quo, NewsMir, 03.01.2018
АО "Турбоатом" (Харьков) подписало с ГП НАЭК "Энергоатом" ОП "Атомкомплект" Договор на изготовление и поставку рабочих лопаток 5-й ступени с комплектующими к роторам низкого давления турбины К-1000-60/3000. Они необходимы для производственных нужд энергоблоков №1, 2 Хмельницкой АЭС и энергоблока №4 Ровенской АЭС.
Сумма договора составляет 506,1 млн.грн. Рабочие лопатки изготавливаются из титанового сплава ВТ6. АО "Турбоатом" разработана собственная конструкция рабочей лопатки и технология ее изготовления.
При разработке новой конструкции рабочих лопаток учтен опыт эксплуатации лопаток, которые поставлялись ранее вместе с турбиной, выполнено усиление пера (хорды), увеличена прочность и надежность лопатки.
Во время сборки происходит 100-процентная подгонка всех рабочих лопаток друг к другу и к диску. Эта технология позволяет обеспечить надлежащее качество ряда лопаток, а также значительно сократить срок монтажа.
"Турбоатом", начиная с 2015 года, уже изготовил 7 рядов аналогичных лопаток, которые успешно эксплуатируются на Южно-Украинской и Хмельницкой АЭС.
Потужність ВДЕ за 2018р збільшилася на 54% до 2117 МВт
ExPro, 29.12.2018
Загальна встановлена потужність об'єктів відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) за 2018р, в порівнянні за 2017р, збільшилася на 54%, або на 742,5 МВт до 2117,2 МВт. Зокрема, НКРЕКП встановила «зелений тариф для 202 об’єктів електроенергетики (серед яких СЕС – 163 об’єкти, ВЕС – 11 об’єктів, біогаз/біомаса – 16 об’єктів, малі ГЕС – 12 об’єктів), а середня одинична потужність введених в експлуатацію в 2018р об'єктів - 3 МВт.
Лідером із введення в експлуатацію є Херсонська область - 227,2 МВт, на другому місці Львівська область - 117,4 МВт, а на третьому Запорізька - 65,2 МВт.
Середній «зелений» тариф на 4 квартал 2018р складає 570,68 коп/кВт-год (з ПДВ). Також зазначено, що частка ВДЕ у виробництві електроенергії України становить 1,9%, а частка у вартості електроенергії - 8,7%.
У Кабміні розповіли, як зросла кількість біоелектростанцій у 2018 році
РБК-Украина, 08.01.2019
В уряді зазначили, що особливо перспективним є виробництво біогазу із сміття. Вказано, що наразі в Україні діє 33 електростанції, що генерують енергію з біогазу, з яких 20 - працюють на сміттєзвалищах. Такі електростанції використовують газ, який утворюється на сміттєвих полігонах для виробництва з нього теплової та електроенергії.
"За рік біогазові потужності зросли на третину: із 34 МВт (21 установка) на кінець 2017 року до 46 МВт (33 установки) на кінець 2018 року. Особливо перспективним є виробництво біогазу із сміття. В Україні утворюється близько 10 млн тонн відходів щорічно та налічується майже 5,5 тисяч сміттєзвалищ", - сказано у повідомленні.
У Кабміні зазначили, що з одного полігону, де зібрано понад 1 млн тонн сміття, можна видобути біля 3 млн куб. м у рік звалищного газу, який містить близько 50% чистого біометану.
Украина в 2018 году увеличила выручку от экспорта электроэнергии в 1,4 раза - до $330 млн
Энергореформа, Деловая столица, Интерфакс-Украина, 10.01.2019
Украина в 2018 году экспортировала электроэнергию на сумму $331,942 млн, в т.ч. в декабре – на $34,323 млн.
По данным Государственной фискальной службы, в Венгрию поставлена электроэнергия на $189,958 млн, Польшу – на $78,763 млн, Молдову – на $53,144 млн, другие страны – на $10,078 млн.
Таким образом, в денежном выражении экспорт украинской электроэнергии в 2018-м возрос на 40,9% по сравнению с аналогичным периодом 2017 года ($235,541 млн).
Кроме того, Украина за указанный период импортировала электроэнергию на $1,402 млн (из РФ – на $1,327 млн, Беларуси – на $0,067 млн, Молдовы – на $0,008 млн).
Укрэнерго сэкономило 190 миллионов благодаря аукционам на ProZorro
УКРИНФОРМ, 08.01.2019
ГП "НЭК "Укрэнерго" в прошлом году провело 2,4 тыс. тендеров на ProZorro с ожидаемой стоимостью закупок более 4 млрд грн, сэкономив 189,4 млн грн.
Для уменьшения стоимости закупок Укрэнерго также применяет методику прогнозирования стоимости товаров, работ и услуг на основе сформированного справочника цен. «В европейских компаниях показатель эффективного планирования закупок составляет от 5 до 15% экономии. Укрэнерго уже достигло этого уровня», — прокомментировала директор по управлению цепями поставок Укрэнерго Марина Безрукова.
Кроме этого, в течение 2018 года Укрэнерго сотрудничало вместе с ProZorro.Продажи. "На открытых аукционах Укрэнерго реализовало имущества на сумму 169,1 млн грн. На продажу выставляется все, что списывалось и скапливалось в электроэнергетических системах годами — от автомобильных шин и использованного трансформаторного масла до крупногабаритного металлолома, оборудования и старых автомобилей", - отметили в компании.
Заработанные средства компания вкладывает в развитие сетей. "В 2018 году 113 млн грн направлены в том числе на реконструкцию подстанции 330 кВ «Кременчуг», установку группы однофазных трансформаторов на подстанции 400 кВ «Мукачево» и реконструкцию ряда линий электропередачи 330 кВ с заменой грозозащитного троса", - рассказали в компании.
Как сообщалось, Укрэнерго присоединилась к системе ProZorro в 2015 году. Участником ProZorro.Продажи компания стала в апреле 2018 года.