Альтернативна енергетика країни. Проблеми і перспективи

"Зелений" тариф. Кінець ери дорогої енергетики для України

Олександр Домбровський, «Економічна правда», 13.03.2019

Наприкінці року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про нову систему підтримки "зелених" електростанцій. Високий тариф планується суттєво знизити і перейти до системи аукціонів. Чому це важливо і що буде далі?

Енергетична стратегія "Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність" передбачає збільшення використання відновлюваних джерел енергії в Україні до 2035 року до 25% від обсягів загального первинного постачання енергії.

Зараз частка енергії з відновлюваних джерел (ВДЕ) становить близько 2% всієї генерації, а її вартість — майже 9% обороту на ринку електроенергії.

Таке фінансове навантаження спричинене "зеленим" тарифом, прив'язаним до євро. Затверджений кілька років тому тариф — один з найвищих у Європі. Він уже не відображає реальну вартість, яку потрібно інвестувати в будівництво сонячної чи вітрової станції з точки зору капітальних витрат.

Показовим прикладом наслідків такого несвоєчасного реагування з боку держави на коливання "зелених" тарифів є Іспанія. Її уряд кілька років тому був змушений скеровувати понад 30% витрат на оплату енергії "зеленим" електростанціям, які давали менше 5% загального обсягу струму.

Отже, ні для кого уже не є новиною, що за останні роки значно знизилась вартість електроенергії, виробленої з ВДЕ: активний розвиток технологій призвів до поступового здешевлення обладнання.

Виникла потреба змінити підходи до підтримки виробників "зеленої" електроенергії.

Саме тому наприкінці 2018 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №8449-д щодо нової системи підтримки ВДЕ. Згідно з ним, з 2020 року планується знизити "зелений" тариф для сонячних електростанцій (СЕС) на 25%, для вітро-електростанцій (ВЕС) — на 10%.

Це помітно здешевлює вартість "зеленої" енергії для українців, але не це головне в документі. Основне нововведення — перехід від "зеленого" тарифу до аукціонів на постачання енергії з ВДЕ. Аукціони визначатимуть переможця за єдиним критерієм — найнижчою ціною.

Аналіз світового досвіду проведення аукціонів на постачання енергії з ВДЕ протягом 2010-2016 років показує зниження цін у понад п'ять разів.

За прогнозами IRENA, до 2020 року середня вартість енергії з відновлюваних джерел зрівняється з вартістю енергії з викопних видів палива, а об'єкти сонячної та вітрової енергетики зможуть виробляти найдешевшу електроенергію.

Наприклад, у Чилі, Саудівській Аравії, Індії та США електроенергія виробляється в оптимальних для навколишнього середовища умовах — 30 дол за МВт-год.

Отже, нова система підтримки, над якою Рада ще працює в рамках підготовки документу до другого читання, повинна збалансувати інтереси споживачів електроенергії та інших учасників ринку. Тобто, необіхідно забезпечити подальший розвиток відновлюваної енергетики, але разом з тим зменшити зростання фінансового навантаження на кінцеву ціну.

Чому необхідно знайти цей баланс? 

Аргумент 1: екологія, здоров'я та життя

Яку додану вартість несе "зелена" енергія порівняно з традиційною? Перш за все — чисте довкілля. Як виміряти цінність таких ресурсів? Вочевидь, вони прямо впливають на тривалість та якість життя кожного громадянина. Звісно, екологія — не єдиний фактор, що впливає на цей показник, але один з найважливіших.

Досвід країн ЄС доводить: є низка показників, які корелюють з тривалістю життя та впливають на неї. Серед них — агрегована оцінка екологічної ефективності, розвиток "зеленої" економіки та частка ВДЕ у структурі енергобалансу держави.

Аналіз показників емісії CO2 протягом всього життєвого циклу та їх порівняння з викопними видами палива дає такі показники для різних типів виробництва електроенергії (г CO2 екв/кВт год): сонячні концентратори — 10, вітер — 12, припливи — 15, гідравлічна енергія — 20, океанічна хвильова — 22, геотермальна — 35, сонячні батареї — 40, біоенергетика — 230, газ — 490, вугілля — 820.

Ці дані ставлять на шальки терезів, з одного боку, дещо вищу плату та необхідність початкових інвестицій, а з іншого — екологічно чисту країну, гарантоване поліпшення якості життя, а отже — якісне зростання економіки.

Швейцарія у цьому рейтингу посідає перше місце за тривалістю життя. Люди там живуть на 13 років довше за українців. Частково — завдяки кращій екологічній ситуації, на яку впливає і рівень ВДЕ — 62%. Схожа ситуація — в інших країнах.

Чи варта тимчасова вища плата за "зелену" енергію додаткових днів, років чи десятиліть життя, якщо його умови будуть кращими, а екологія — чистішою? Чи варто переплачувати 2-4 грн за кВт енергії, зважаючи, що основним драйвером зростання економіки держави є людський потенціал?

Вугільна енергетика становить близько 40% світового обсягу виробництва електроенергії та є найбільшим емітентом вуглецю та забруднювачем повітря. Вона спричиняє зміни клімату, погіршує здоров'я людей.

За останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), 7 млн людей планети щороку помирають від хвороб, пов'язаних з наслідками забруднення повітря, дев'ять з десяти жителів планети дихають брудним повітрям.

Згідно з доповіддю EEA "Забруднення повітря у Європі", опублікованою у 2018 році, рівень забруднення досі перевищує норми, встановлені ЄС і ВООЗ. Серед основних джерел забруднення — транспорт, виробництво енергії, промисловість.

Перевищення рівня твердих частинок у повітрі стало причиною передчасної смерті близько 422 тис осіб у 41 європейській країні у 2015 році.

Аргумент 2: вартість "зелених" технологій швидко падає

Важливим фактором широкого використання й розвитку технологій відновлюваних джерел енергії є суттєве та стрімке зниження їх вартості. Цей фактор робить реалізацію проектів "зеленої" енергетики економічно обґрунтованою.

Зрілі технології ВДЕ, включаючи гідроенергетику та геотермальну енергію, були конкурентоспроможними протягом багатьох років. Проте технології отримання струму з енергії сонця та вітру також отримали конкурентну перевагу в результаті технологічного прогресу та збільшення інвестицій в інновації.

Інвестори перестали сприймати сонячну та вітрову енергетику як "дорогу" галузь. Це дозволяє ВДЕ конкурувати з традиційними джерелами без додаткового субсидування на провідних ринках світу. З 2010 року середня вартість електроенергії із сонячної та вітрової енергії знизилася на 73% і 22% відповідно.

Різке зниження витрат на відновлювану енергію та на її накопичення здивувало навіть оптимістів. Вартість літій-іонних акумуляторів, які використовуються в електротранспорті, з 2010 року впала на 80%. Це додатково стимулює інвестиції у "зелені" проекти. Очікується, що тенденція триватиме і в наступне десятиліття.

До 2025 року середня вартість електроенергії для наземних вітрових установок може знизитися на 26%, для морських — на 35%, для технології концентрованої сонячної енергії — на 37%, для технології сонячної фотоелектрики — на 59%.

Вартість стаціонарних акумуляторів може знизитися на 60%, що збільшить обсяги продажу електричних транспортних засобів. До середини 2020-х років вони зрівняються в ціні з автомобілями з двигунами внутрішнього згорання.

Аргумент 3: швидке інноваційне оновлення основних фондів

Українська енергетика має критично зношені та застарілі основні фонди. Наприклад, середній вік об'єктів теплової генерації становить 48 років.

Отже, інвестиції в сучасні енергетичні технології та інновації, включаючи більш високу ефективність фотоелектричних модулів (PV) і більш потужні вітрові турбіни, вже відіграють важливу роль у прискоренні модернізації енергетичного сектору.

Останніми роками кількість винаходів та отриманих на них патентів у галузі технологій чистої енергії значно більша, ніж у традиційній енергетиці.

У довгостроковій перспективі біопаливо наступного покоління та відновлюваний водень, що утворюється в результаті електролізу, можуть дозволити ВДЕ поширитися на авіацію, судноплавство та важку промисловість.

Сенс процесу енергетичної трансформації — не заміна одного джерела енергії іншим, а економічна та індустріальна трансформація.

Декарбонізація, децентралізація та диджиталізація змінюють енергетичний сектор й усю економіку.

Чому потрібно ставати "зеленими та чистими"? Це питання цивілізаційного вибору України.

"Зелений" мейнстрим чи вуглецеве узбіччя? Нині саме галузь "зеленої" енергетики стратегічно найбільш приваблива для інвестицій.

За 2015-2017 роки було залучено близько 1 млрд дол інвестицій та введено 958 МВт потужностей відновлюваної енергетики. У 2018 році інвестиції у цю галузь становили близько 500 млн дол.

Очевидно, що "зелені" інвестиції в найближчі роки можуть стати пріоритетними напрямами для економіки України. Постає необхідність об'єднання різних фінансових інструментів для досягнення синергетичного ефекту.

Чому б не створити "зелений" фонд для інноваційного розвитку України? Йдеться про об'єднання інвестиційних інструментів бізнесу, банків, коштів ЄБРР, МФК. Такий фонд міг би стати альтернативою МВФ, тільки ці гроші не потрібно буде повертати кредиторам, вони продовжуватимуть працювати на економіку країни.

 

Эдвард Чоу: политика устойчивого развития ВИЭ лучше, чем установление слишком высокого «зеленого» тарифа

Энергореформа, 12.03.2019

Главный научный сотрудник Центра стратегических и международных исследований (Вашингтон, США) Эдвард Чоу приезжал в Украину в прошлом году и отмечал недостаточную скорость реформирования энергетической отрасли. О том, что изменилось с тех пор, он рассказал в ходе в блиц-опроса, проведенного Энергореформой в кулуарах нынешнего Украинского энергетического форума, организованном Институтом Адама Смита.

О прогрессе в сфере реформирования экономики Украины

Украинская экономика должна расти на 5-8% в год, и энергетический сектор должен быть двигателем этого роста, а не ее тормозом.

Очень много возможностей было упущено. Недостаточно внимания уделялось для того, чтобы обеспечить конкурентность в энергетике, организовать эффективное госрегулирование, обеспечить привлечение частных инвесторов. Правительство обязано заняться этим немедленно.

Реформы в Украине происходят, но почему через 5 лет после майдана, а не через 3? В год выборов необходимо особое внимание уделить причинам недостаточного темпа реформ в украинской энергетике.

Я не понимаю, точнее не принимаю традиционного мнения о том, что 2019 год будет потерянным для реформ в Украине из-за политических выборов. Выборы, наоборот, дают возможность обсуждать важные для общества темы.

О монополии государства на рынке добычи газа

В Украине сохраняется система, при которой одна государственная компания добывает свыше 70% всего газа в стране. Фундаментальный вопрос – хорошо ли это, когда госкомпания занимает такую большую долю на рынке. Хорошо ли это для любой компании? Даже если бы частная компания имела бы такой объем добычи, вряд ли это можно было бы назвать здоровой ситуацией. Я бы не доверил Exxon Mobil добывать 70-75% газа в США. Это было бы не в соответствие с принципами рынка.

Правительство должно создать успешные кейсы, тогда в отрасль добыча углеводородов начнут массово приходить инвесторы. Считаю, что электронные аукционы по продаже лицензий на разработку месторождений – это прогресс.

Почему до сих пор существует явление "спящих" лицензий? Государство должно создать механизм их изъятия.

Я не встречал ни одного украинского или западного геолога, который бы не считал, что Украина может быть энергонезависимой в сфере газа. Поэтому, думаю, много различных шагов может быть предпринято для достижения этого.

О росте конечных цен на энергоносители, который неизбежен на начальном этапе реформ

Приведу аргумент в пользу реформ. В США в 1970-х гг мы либерализовали цены на нефть и газ. Они начали расти, потребители, разумеется, были недовольны. Но сейчас мы у нас самые низкие цены на эти энергоносители в мире. Почему? Потому что внедренная конкуренция в итоге привела к росту добычи и снижению цен.

Это сложный политический кейс. Но люди, которые искренне говорят о реформах, должны их реализовать, в этом и есть суть концепции лидерства. Если они откажутся от избранного курса, снизят цены в угоду толпе и остановятся на пути либерализации рынка газа, в конечном итоге ничего не будет.

Существующая система – банкрот, нужно это признать. Единственный вопрос – как это изменить. И как быстро проводить изменения. Я думаю, в стране есть влиятельные силы, которые заинтересованы в отсутствии реформ.

Нужно быть честным с населением. Потому что в обратном случае отсутствие реформ приведет к снижению эффективности, дефицит ресурсов и рост цен в любом случае.

О целесообразности внедрения "зеленых" аукционов на э/э возобновляемых источников энергии (ВИЭ)

Если вы собираете продолжить государственную поддержку ВИЭ, я думаю, очень важно установить дедлайн, показать инвесторам, что это не будет длиться бесконечно.

В США была подобная проблема. В итоге в конце 2015 года были введены ограничения на действие "зеленого" тарифа на уровне 5-ти лет. Но этих пяти лет достаточно для гарантированного возврата средств инвесторов.

Я считаю удивительным тот факт, что Украина имеет наивысшие тарифы на энергию ВИЭ, в частности на энергию солнечной энергетики. Я не являются сторонником такого ценообразования. Лучше бы правительство проводило политику устойчивого развития ВИЭ, чем устанавливало слишком высокий "зеленый" тариф. Ведь пока альтернативная энергетика по-прежнему занимает очень маленькую долю в производстве э/э Украины, вопреки практике высоких тарифов. Значит эта политика потерпела поражение. Не понимаю, почему эту очевидную проблему не решили раньше.

 

Кременчугскую ГЭС реконструируют за 1,2 миллиарда гривен

Finance.ua, 15.03.2019

Контракт на реконструкцию Кременчугской гидроэлектростанции подписали гендиректор Харьковского АО “Турбоатом” Виктор Субботин и гендиректор ЧАО “Укргидроэнерго” Игорь Сирота.

Общая стоимость контракта — более 1,2 млрд грн. Срок его выполнения — 3,5 года.

“Предметом контракта является реконструкция двух турбин и двух генераторов гидроагрегатов ст. №№ 4, 5 Кременчугской ГЭС, включая проектирование, изготовление, поставку оборудования, выполнение демонтажно-монтажных работ и услуг инжинирингового сопровождения”, — сообщает пресс-служба “Турбоатома” в четверг.

Ожидается, что реконструкция ГЭС позволит повысить ее эксплуатационную надежность и продлить срок эксплуатации указанных гидроагрегатов Кременчугской ГЭС на 40 лет.

Также это позволит увеличить коэффициент полезного действия и мощность агрегатов при максимальном напоре на 5,6 МВт (2,8 МВт х 2). Кроме того, расширится диапазон регулирования мощности агрегатов.

В рамках контракта с “Укргидроэнерго” Субботин подписал также контракт с и.о. директора харьковского ГП “Электротяжмаш” Дмитрием Костюком. В рамках этого контракта планируется проектирование, изготовление и поставка двух гидрогенераторов на Кременчугскую ГЭС. Сумма сделки составила 470 млн грн.

Кременчугская гидроэлектростанция на Днепре расположенна в городе Светловодск (Кировоградская обл.). Она является третьей ступенью каскада гидроэлектростанций на Днепре. В эксплуатации с 1959 года.

 

ЦИФРИ ТА ФАКТИ

Мінфін створив комісію з корпоратизації "Укренерго"

Сайт Мінфіну, УКРИНФОРМ, Бизнес.Цензор.Нет, UA Energy, 28.02.2019

Міністерство фінансів України створило комісію з реорганізації держпідприємства "НЕК "Укренерго" в приватне акціонерне товариство, повідомила прес-служба міністерства.

За її даними, затверджена наказом від 22 лютого комісія складається з представників Мінфіну, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Фонду держмайна (ФДМ) та "Укренерго". Очолив комісію заступник глави Мінфіну Василь Шкураков.

План перетворення держпідприємства передбачає створення інвентаризаційної комісії, проведення інвентаризації активів та зобов'язань компанії (на 31 березня 2019 року), складання акта оцінки майна, затвердження статуту та складу наглядової ради НЕК.

"Корпоратизація "Укренерго" дозволить ефективно імплементувати законодавство про ринок електроенергії, а також відокремити контроль за виробництвом електроенергії та її передачею. Це є однією з умов отримання кредитних коштів у рамках Меморандуму про взаєморозуміння з ЄС", - зазначають у міністерстві.

 

Фонд госимущества готовит решение о прекращении приватизации "Турбоатома"

УНИАН, 28.02.2019

Фонд государственного имущества Украины в ближайшее время примет решение об утрате силы решения о приватизации государственного пакета акций компании "Турбоатом" и прекращении процедуры продажи объекта. Об этом во время заседания Специальной контрольной комиссии Верховной Рады по вопросам приватизации сообщил заместитель главы Фонда госимущества Виталий Герц.

По его словам, причина этому - недавнее решение Кабинета министров об утверждении объектов большой приватизации на 2019 год, благодаря которому предприятие было исключено из списка запланированных к продаже.

"В соответствии с законодательством, в тридцатидневный срок со дня принятия решения функции управления объектом должны быть возвращены непосредственно органу управления", - сказал Герц, добавив, что в данном случае речь идет о Министерстве экономического развития и торговли.

16 января Кабинет министров утвердил перечень объектов большой приватизации на 2019 год, исключив продажу "Турбоатома".

 

Мобильные АЭС для армии США

AtomInfo.Ru, ОКО ПЛАНЕТЫ, 02.03.2019

Военные США всерьёз взялись за тематику малых модульных реакторов. Выбраны пять возможных кандидатов, демонстрация планируется в ближайшем будущем. Но остаётся ещё немало проблем различного характера.

Армиям требуется энергия, а для выработки энергии нужны энергоносители. Свести нескончаемые потоки энергоносителей к минимуму, по замыслу американских военных, должны мобильные атомные станции (MNPP).

Мобильные станции должны изготавливаться и вводиться на заводах и доставляться к месту службы практически любым возможным путём - по суше, по морю, по воздуху.

Кампания MNPP должна быть не менее 10 лет, а лучше до 20 лет. Перегрузок топлива на месте службы не предусматривается, для замены топлива станцию будут возвращать на завод.

Достаточно специфическим требованием к MNPP является необходимость обеспечить надёжную работу при условиях многократных остановов и пусков, а также перемещений с длинными транспортными плечами.

Основные элементы мобильной станции: Требуемые для их деятельности мощности военные США оценивают с большим разбросом - от нескольких до многих мегаватт. Но ограничения по размерам, неминуемо вытекающие из требований по транспортировке, диктуют более узкий диапазон - от 1 до 10 МВт. Наличие более крупных потребителей ставит также условие модульности.

Первые выполненные оценки потребностей в MNPP касаются, в основном, известных американских военных баз.

Более детально ознакомиться с проектами

Жінки в енергетиці: виклики та можливості
Енергетична безпека має жіноче обличчя

УКРІНФОРМ, 06.03.2019

06 березня 2019 р. в Києві відбувся круглий стіл на тему «Жінки в енергетиці: виклики та можливості». Учасники дискусії, серед яких народний депутат України, заступник голови Комітету ВРУ з питань ПЕК Ольга Бєлькова, Голова НКРЕКП Оксана Кривенко, заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості з питань євроінтеграції Наталія Бойко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко, заступник Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Олександра Чуркіна, генеральний директор Директорату енергетичного ринку Міненерговугілля України Ольга Буславець, представниця USAID-Україна Діана Задорожна, керівник проектів USAID Проекту Енергетичної Безпеки Робін Кемп та президент ГО «Жіночий енергетичний клуб України» Валентина Бєлякова, обговорили гендерні перспективи в енергетичній галузі, вигоди від зростання частки жінок, зайнятих в енергетичному секторі України, окреслили вразливі групи жінок в енергетиці та дискутували щодо питання жіночого лідерства в енергетиці.

Модератор: Юлія Галустян – спеціалістка з гендерних питань, USAID Проект Енергетичної Безпеки.

Згідно з даними статистики, частка жінок серед зайнятого населення в енергетичному секторі України на кінець 2017 р. була доволі стабільною з помірною тенденцією до зростання і складала 26,85%. При цьому частка жінок, зайнятих в енергетичному секторі у світі складає 20-25%. Жіноча праця в енергетичному секторі України значною мірою зосереджена серед професіоналів, фахівців та на найпростіших роботах.

У рамках обговорення викликів в аспекті гендерної рівності в енергетичній сфері увага учасників дискусії була зосереджена на таких, як наявність горизонтальної та вертикальної сегрегації в енергетичному секторі, що проявляється у нерівномірному розподілі чоловіків і жінок у межах посадової ієрархії, що частково обумовлює гендерні розриви в оплаті праці. Серед переваг, які матимуть роботодавці від збільшення частки жінок в енергетиці, учасники дискусії підкреслили жіночу гнучкість у роботі, схильність до нововведень та прогресивне мислення.

«Важливість зв’язку між енергетичною безпекою та гендерною рівністю засвідчується багатьма дослідженнями, проведеними впродовж останніх років. Жінки відіграють вирішальну роль в управлінні та збереженні природних ресурсів, особливо в зонах конфлікту, коли вони стикаються з тягарем виживання своїх сімей в умовах обмеженого використання енергетичних ресурсів», - зазначила президент Жіночого енергетичного клубу України Валентина Бєлякова. На думку експертки, потреби та енергетична обізнаність жінок до цього часу досить часто ігноруються, це можна побачити на прикладі відсутності спеціальної політики в компаніях, відсутності квот для жінок – політиків та управлінців, щоденного залучення жінок до прийняття рішень в органах місцевого управління, державних та приватних компаніях та органах влади. На думку Валентини Бєлякової, така гендерна сліпота призводить до втрати шансу на краще управління енергетичними ресурсами та створення економічної стабільності, розвитку ноу-хау.

З метою реалізації заходів у сегменті гендерних перспектив USAID Проект Енергетичної Безпеки та Жіночий Енергетичний Клуб України підписали Меморандум про співпрацю, який дозволить змінити ставлення до гендерної рівності не лише з точки зору законодавчої сфери, але й у сприйнятті цієї цінності як невід’ємної частини енергетичної безпеки та стабільної економіки України в цілому.

Додаткова інформація на цю тему – Урядовий портал, 07.03.2019 «Потрібно працювати над рівним доступом до можливостей, у освіті та кар'єрі - Наталія Бойко».

 

Солнце станет основным источником энергии в мире к 2050 – DNV GL

Энергореформа, 11.03.2019

Норвежская компания DNV GL, крупнейший международный сертификационный и классификационный центр в энергетическом секторе, известный также в сфере энергетического консалтинга, опубликовала статью под названием Utility-scale solar PV: From big to biggest («Фотоэлектрическая солнечная энергетика промышленного масштаба: от большого к крупнейшему»).

DNV прогнозирует стремительную электрификацию всех секторов потребления энергии в мире, в результате чего доля электричества в конечном потреблении энергии к 2050 г достигнет 45% (сегодня порядка 20%). Весь этот рост обеспечат возобновляемые источники энергии при лидирующей роли фотоэлектрической солнечной энергетики.

• Огляд
• Відновлювані джерела енергії