Процес реформування ринку електроенергії і проблеми тарифної політики

Добове балансування: кому вигідно, кому ні?

Іван Гонта, «ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ», 02.03.2019

Чи реально з 1 березня це збалансує систему природного газу?

Для цього важливо підтримувати точний й адресний розподіл ресурсу в цій системі.

Баланс газової системи неможливий без точної, оперативної та адресної інформації про всі надходження та всі витрати природного газу за певний період. Досі в Україні таким періодом було встановлено місяць, тобто оператор газотранспортної системи (ГТС) раз на місяць зводив воєдино дані з усіх точок входу в газову систему й виходу з неї. Тобто зводив (або намагався це зробити) баланс газу за попередній місяць.

Усе змінив (має змінити!) Кодекс ГТС, який був таким нелюбим "Укртрансгазу". Але формально відповідав інтересам НАК "Нафтогаз України", яка заявила свою агресивну (але в рамках закону) політику виходу на внутрішній ринок газу й безпосередньо з поставкою адресному споживачеві.

Раніше внутрішній ринок газу мало цікавив "Нафтогаз", — поки було чимало коштів за транзит російського газу. Ця лавочка, схоже, невдовзі закриється. Але на чомусь же "Нафтогаз" має намір заробляти?! На видобутку й продажу природного газу українцям, якщо прислухатися до заяв менеджерів НАКу.

"Ринки газу й інших енергоресурсів у всіх країнах Євросоюзу працюють у режимі щодобового балансування. Ціна змінюється щохвилини або навіть щосекунди, і цю ціну всі трейдери бачать на своїх моніторах. Коли наш ринок працює в режимі щомісячної номінації, то це, з одного боку, дає певний лаг для маніпулювання ціною й ринком. З іншого — обмежує дії трейдерів і споживачів, не дає можливості для економії або додаткового доходу", — говорить заступник голови біржового комітету Української енергетичної біржі Олексій Дубовський.

Те, що впровадженням добового балансування газової системи в Україні з серпня 2018 р. займається оператор ГТС, є явним конфліктом інтересів. Тому нікого з учасників ринку газу не дивує, що за сім місяців роботи фахівців "Укртрансгазу" над добовим балансуванням термін його запуску переносився вже чотири рази. Хоча в Європі все-таки зберігають певну частку оптимізму й сподіваються на те, що п'ятий дедлайн, призначений на 1 березня, буде виконано. У листі, якого голова Секретаріату Енергетичного співтовариства Янез Копач направив в Асоціацію газового ринку України (АГРУ) за місяць до 1 березня, зазначено, що від НКРЕКП й "Укртрансгазу" отримано тверді запевняння в тому, що "нове відтермінування не буде запитано або затверджено". "У будь-якому разі ми не готові миритися з новим порушенням крайнього терміну з 1 березня 2019 р.", — зазначено в листі секретаріату.

 

Ukrainian Energy Forum 2019: Ризики та перспективи для атомної генерації в новій моделі енергоринку

Енергоатом, 28.02.2019

Стратегічний фокус останнього дня Українського енергетичного форуму (Ukrainian Energy Forum 2019), що стартував 26 лютого 2019 року в Києві, був присвячений сектору електроенергії України. Фахові дискусії були сконцентровані навколо перспективних та проблемних питань в рамках запровадження нової моделі ринку електроенергетики. До експертного обговорення було винесено такі питання:

законодавчі зміни в рамках нової моделі лібералізованого ринку електроенергетики;
прогрес у розвитку програмного забезпечення та обладнання, необхідного для запуску нової моделі ринку.

НАЕК «Енергоатом» також долучився до обговорення презентувавши своє бачення майбутнього енергоринку з усіма ризиками та перспективами для атомної генерації.

Відкриваючи завершальний день Форуму голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський поділився позитивною новиною про те, що 27 лютого, під час засідання Комітет ВРУ з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки було схвалено законопроект №8449-д про «зелені» аукціони до другого читання.

Генеральний директор Директорату енергетичних ринків Міненерго Ольга Буславець наголосила, що Міненерго намагається запобігти ризикам, які можуть зашкодити розвитку електроенергетичного комплексу, оскільки відповідно до аналітичних матеріалів вже зараз чітко спостерігається масштаб загроз економічного і технічного характеру для електроенергетичного комплексу, що найближчим часом виникнуть в рамках діючої нормативної-правової бази стимулювання ВДЕ.

Додаткова інформація на цю тему – Энергореформа, 28.02.2019 «Новая модель энергорынка позволит "Энергоатому" стать полноценным игроком на рынке и продавать э/э по свободным ценам – С. Бедин». Нова модель енергоринку на відміну від попередньої, дозволить НАЕК "Енергоатом" стати повноцінним гравцем на ринку, який матиме: вільне ціноутворення, що дозволить Енергоатом реалізовувати електричну енергію за ринковими цінами. Про це заявив генеральний директор "Енергоатом-Трейдинг" НАЕК "Енергоатом" Сергій Бедін на Українському енергетичному форумі.

Він також висловив сподівання, що новий ринок гарантуватиме оплату; створить конкуренцію між гравцями ринку; дозволить проводити довгострокове планування та бюджетування фінансово-господарської діяльності "Енергоатома", як державного комерційного підприємства; дасть змогу залучити інвестиції для розвитку компанії та розширить права споживачів.

Також законодавчо неврегульованим залишається питання втручання у господарську діяльність Енергоатома шляхом прийняття рішень, які безпосередньо обмежують можливості компанії відносно інших суб’єктів ринку, а також встановлюють заборони та обмежують права компанії щодо провадження діяльності на ринку.

Крім того, С. Бедін зауважує, що нова редакція Закону України «Про врегулювання заборгованості за електричну енергію, яка утворилася на ОРЕ" прямо порушує інтереси Компанії, а Енергоатом й досі лишається головним кредитором ДП "Енергоринок".

Серед ринкових ризиків С. Бедін визначив непередбачену конкуренцію, зокрема через збільшення частки ВДЕ на ринку, а також неможливість отримання повної ринкової ціни електричної енергії через виробництво рівним графіком. Підвищення собівартості електроенергії, зокрема через зростання відрахувань на виконання "Енергоатомом" спеціальних обов’язків також створює певні ринкові ризики.

 

Коордцентр по внедрению нового рынка э/э может принимать решения по итогам заочного опроса его членов – постановление Кабмина

Энергореформа, 07.03.2019

Кабинет министров внес изменения в положение о Координационном центре по обеспечению внедрения нового рынка электроэнергии, которые позволят ускорить рассмотрение и урегулирование вопросов его компетенции.

Постановление Кабмина от 6 марта №174, в частности, предусматривает: Координационный центр может принимать решения путем проведения заочного голосования (опроса), решение о проведении такого заседания принимает председатель или его заместитель, передает Энергореформа.

...созданный в августе 2017 года Координационный центр по обеспечению внедрения нового рынка э/э при Кабинете министров не заседал с апреля 2018 года. Именно этот орган может наработать нормативную базу, необходимую для устранения сложностей при запуске нового рынка э/э, считают эксперты.

На июль 2019 года в Украине намечен запуск новой модели оптового рынка э/э...

 

Створення балансуючих потужностей – перспективний напрям для інвестицій в електроенергетику України

Урядовий портал, 12.03.2019

Створення балансуючих потужностей – перспективний напрям для інвестицій в електроенергетику України. Про це заявила генеральний директор Директорату енергетичних ринків Ольга Буславець під час робочої зустрічі з представниками Європейсько-українського енергетичного агентства (EUEA). Зустріч була ініційована EUEA за участі представників компаній, що інвестують в галузь відновлюваної енергетики, для обговорення проблемних питань інтеграції ВДЕ в електроенергетичну систему України, а також – щодо залучення бізнесу до їх успішного вирішення.

Ольга Буславець поінформувала про роботу Міненерговугілля над законопроектом 8449-д, яким передбачено запровадження конкурентної аукціонної моделі підтримки відновлюваної енергетики. Зазначений законопроект підтримано Комітетом ПЕК ВРУ та рекомендовано до схвалення Верховною Радою України.

На жаль, не всі пропозиції Міненерговугілля, критично важливі для сталого розвитку галузі, були відображені в доопрацьованому варіанті законопроекту. Тому Міністерство підготувало низку відповідних норм і уточнень, що були передані до Кабінету Міністрів України та народним депутатам…

Ольга Буславець загострила увагу учасників зустрічі на ключовій технічній проблемі інтеграції ВДЕ до ОЕС України - браку маневрених потужностей для балансування змінної генерації СЕС і ВЕС. А також окреслила шляхи її розв’язання…

Було підкреслено, що для зменшення технологічних втрат електроенергії в мережі та посилення можливості енергосистеми до інтеграції об’єктів ВДЕ при їх будівництві необхідно враховувати параметри системи передачі/розподілу та регіональний баланс виробництва і споживання електроенергії. Зокрема, важливо не допускати надмірної концентрації ВЕС і СЕС в енергопрофіцитних регіонах з обмеженими можливостями транзиту надлишкової потужності.

Ольга Буславець наголосила, що забезпечення балансової надійності ОЕС України в умовах зростання частки ВДЕ є ключовим викликом на шляху інтеграції енергосистеми України до європейської мережі ENTSO-E. І вирішення цього питання можливе лише спільними зусиллями всіх учасників енергоринку та відповідальним, прагматичним підходом до нової моделі підтримки ВДЕ.

За підсумками зустрічі сторони домовилися, що EUEA разом з інвесторами опрацює пропозиції Міненерговугілля щодо підтримки відновлювальної енергетики та розвитку балансуючих потужностей в Україні.

У зустрічі взяли участь Магнус Йохансен, представник компанії «Scatec Solar», Тетяна Коваленко, представник компанії «INDIAN SOLAR LLC», Максим Лебедєв, представник компанії «GOLAW», Михайло Чулков, представник компанії «EuroCape Ukraine 1, LLC», Олександр Кудін, представник компанії «Avenston» Олександр Босак, представник компанії «Acciona», Юрій Кубрушко, представник компанії «IMEPOWER», Юлія Печена, представник компанії «IMEPOWER», Олександра Гуменюк, директор EUEA, Ольга Романченко, аналітик EUEA.

Українську сторону представляли Ольга Буславець, генеральний директор Директорату енергетичних ринків, Олександр Мартинюк, керівник Експертної групи з розвитку відновлюваних джерел енергії.

Довідково. EUEA – відкрита неприбуткова організація, що об’єднує ключових учасників ринку електроенергії включно з ВДЕ в незалежну експертну мережу. Компанії-учасники Агентства володіють загальним портфелем активів у розмірі 1,5 ГВт встановленої потужності лише в Україні. Діяльність EUEA спрямована на сприяння ефективному діалогу між всіма зацікавленими сторонами та впровадження кращих технологічних та фінансових практик світу в сфері електроенергетики, в тому числі – відновлювальної.

 

Гра почалася: хто є основними учасниками ринку електричної енергії

Марина Грицишина, Mind UA, 28.02.2019

Для впровадження з 1 липня 2019 року нового ринку електричної енергії, крім належної нормативної бази, важливо забезпечити створення та приведення у відповідність с вимогами ринку, всіх учасників. На виконання цього нещодавно Міністерство фінансів підписало наказ про перетворення держпідприємства «Укренерго» в акціонерне товариство. З огляду на важливість підготовки учасників для нового ринку електричної енергії, експерт-консультант з енергетичних проектів Марина Гріцишина розповіла про особливості створення та функціонування головних учасників нового ринку електричної енергії.

У кожній країні існують певні особливості у складі учасників ринку електричної енергії. Наприклад, на ринку електричної енергії Німеччини значну роль відіграють муніципальні підприємства. Так, більше 900 німецьких комунальних електростанцій активно працюють у сфері виробництва, постачання та розподілу енергії.

В Україні є також свої особливості та після впровадження нового ринку електричної енергії очікуються певні зміни у складі учасників ринку. Учасниками нового ринку електричної енергії України будуть: виробники, електропостачальники, трейдери, оператор системи передачі, оператори системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживачі.

Споживачі є одними із головних та найбільш численних учасників ринку електричної енергії. Електрична енергія споживачам поставляється завдяки виробникам та постачальникам електричної енергії через мережі операторів системи розподілу та оператора системи передач. При цьому для організації належної роботи ринку електричної енергії створюється оператор ринку та гарантований покупець.

Всіх учасників ринку електричної енергії України можна розділити на наступні групи:

Споживачі
Виробники
Електропостачальники та трейдери
Оператор системи передачі та оператори системи розподілу
Оператор ринку та гарантований покупець

Далі в статті розкривається питання – який рівень готовності до нового ринку електричної енергії у кожного із його учасників.

Стаття у повному об’ємі

 

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами

Комітет з питань податкової та митної політики, 01.03.2019

На сесійному засіданні Верховної Ради України 28 лютого 2019 року був розглянутий у першому читанні Урядовий законопроект про внесення змін до Митного кодексу України (щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони) (реєстр. №7473 від 29.12.2017 року), головним з попереднього розгляду та опрацювання якого визначено Комітет з питань податкової та митної політики.

Цей проект включено до Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною, з одної сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони на 2018-2019 роки.

Головним завданням законопроекту на виконання Україною вказаних зобов’язань є запровадження в Україні інституту АЕО аналогічного тому, що функціонує в ЄС, з перспективою подальшого взаємного визнання, що передбачено статтею 80 Угоди та є одним із основних базисів митного співробітництва між Україною та ЄС. Майбутнє визнання статусу АЕО митними органами країн ЄС забезпечить участь українських АЕО у формуванні так званих безпечних ланцюгів постачання товарів та підвищить їх конкурентоспроможність на зовнішньому та внутрішньому ринках. Крім цього, значна частина положень законопроекту стосується зміни існуючих на сьогодні процедур декларування товарів. Зокрема, законопроект передбачає запровадження короткої ввізної декларації, яка застосовується в ЄС.

Концепцію АЕО було запроваджено Всесвітньою митною організацією у 2005 році шляхом ухвалення Рамкових стандартів безпеки і полегшення світової торгівлі.

Статус АЕО - це найвищий ступінь довіри митниці до підприємства і, як наслідок, найбільший перелік пільг і спрощень митних формальностей для підприємства.

Співдоповідач за законопроектом Голова Комітету з питань податкової та митної політики народний депутат України Ніна Южаніна підкреслила, що «насправді дані норми, дані ініціативи обговорюються в комітеті, починаючи з 21 червня 2016 року. Надскладні норми були з самого початку для сприйняття, і тим більше для застосування в роботі наших  митників. Тому всі ці роки були витрачені на те, щоб спільно із Єврокомісією, яка доклала дуже багато зусиль, все ж таки ми привели всі норми запропонованого законодавства і у відповідності до Митного кодексу ЄС, і для можливості застосування в Україні, і для уникнення дискримінації, саме головне, платників податків в Україні. Тому після першого засідання комітету 21 червня 2016 року попередній законопроект за номером 4777 було рішення комітету повернути на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. І потім з'являлося дуже багато цих ініціатив в інших законопроектах, але комплексно знову про авторизованого економічного оператора замість уповноваженого економічного оператора справді все викладено, вся суть викладена в законопроекті 7473, який ми разом з вами зараз розглядаємо»…

У своєму виступі при обговоренні законопроекту народний депутат України Ніна Южаніна зазначила що «дуже хотіла би, щоби проект не тільки розширював базові норми законодавства ЄС, але і розглядав виключно, що необхідно зробити

в плані спрощення митних формальностей взагалі в Україні».

Загалом при обговоренні народні депутати України підтримали необхідність прийняття зазначеного законопроекту.

Так, народний депутат України Максим Курячий зазначив що, «всім очевидно, що цей законопроект сприятиме дерегуляції підприємницької діяльності і обов'язково, я маю таку надію, буде мати наслідки збільшення зовнішнього товарообороту».

 

Словацкая Sfera внедрит «Энергоатому» программный комплекс для коммерческой работы на новом рынке э/э

Энергореформа, 05.03.2019

Госпредприятие "НАЭК "Энергоатом" заключит договор со словацкой Sféra a.s., победившей в тендере на внедрение программного комплекса для обеспечения работы коммерческого подразделения на разных сегментах нового рынка электроэнергии.

Согласно сообщению в системе Prozorro, предложение Sféra составило 45 млн грн (с НДС) против 46 млн грн IPESOFT spol. s r.o. и 79 млн грн – ООО "Юникорн Системс УА". Ожидаемая стоимость услуги оценивалась НАЭК в 94,265 млн грн (все – с НДС).

Срок внедрения комплекса – до 31 декабря 2021 года.

Предполагается, что программный комплекс будет состоять из двух взаимосвязанных программных модулей или подсистем, относящихся к классам ЕTRM (Energy Trade and Risk Management) и CRM (Customer Relationship Management), а также средств интеграции с имеющимися информационными системами.

 

Цена атомного киловатт-часа будет зависеть во многом от того, возложат ли на "Энергоатом" функцию дотирования населения

Энергореформа, 13.03.2019

Фрагменты из интервью Сергея Бедина, генеральный директор обособленного подразделения "Энергоатом – Трейдинг" НАЭК "Энергоатом"

Как крупнейший производитель электроэнергии в Украине НАЭК "Энергоатом" готовится к конкурентному рынку? Почему намеченный на июль запуск либерализованной модели оптового рынка электроэнергии может быть перенесен? Какой цены следует ожидать на атомный киловатт-час после внедрения конкуренции? Об этом Сергей Бедин рассказал в интервью.

На сегодня многие эксперты и участники рынка склоняются к тому, что либерализации "опта" с 1 июля не будет. По Вашему мнению, удастся ли все-таки соблюсти сроки, определенные законом "О рынке электрической энергии"?

На сегодняшний день это зависит только от двух операторов, которые занимаются разными сегментами рынка. Это госпредприятие "Энергорынок", которое уже закупило соответствующее программное обеспечение (ПО) и осуществляет тестовые операции на рынке "на сутки вперед". И второй оператор – госпредприятие НЭК "Укрэнерго", которое заключило контракт на поставку ПО, однако оно пока находится на стадии внедрения. Представители "Укрэнерго" неоднократно заявляли о наличии проблем как с оплатой, так и с внедрением этого программного обеспечения. Поэтому дата 1 июля 2019 года весьма сомнительна.

А сам "Энергоатом" смог бы перейти к конкурентному рынку уже 1 июля?

Мы никого не задерживаем, и наша задача быть готовыми к моменту его запуска. На днях, как известно, словацкая Sfera a.s. победила в тендере на поставку НАЭК программного комплекса для работы в новом рынке. Четырех месяцев нам в принципе хватит, чтобы успеть подготовиться. Но это при условии, что регулятором будут утверждены необходимые руководства, предусмотренные Правилами рынка, а также будут решены проблемы с внедрением ПО на уровне системного оператора.

Это, прежде всего, Порядок проведения электронных аукционов, который должен принять Кабинет министров. На уровне НКРЭКУ это руководства - по вспомогательным услугам, по балансирующему рынку, по выставлению счетов и регистрации двусторонних договоров, а также Договор о предоставлении денежной гарантии и Методика формирования цен на вспомогательные услуги. Эти документы являются приложениями к Правилам рынка, однако они до сих пор не утверждены. Хотя все тонкости работы должны быть прописаны именно там.

Будет ли "Энергоатом" реализовывать свою э/э через собственную трейдинговую структуру? Как такая практика согласовывается с мировым опытом?

Отдельную трейдинговую структуру для этого мы создавать не будем. У нас создано обособленное подразделение (ОП) "Энергоатом – Трейдинг". Мы будем централизованно реализовывать электроэнергию АЭС на всех сегментах рынка.

По Вашим прогнозам, в каких пропорциях будет торговаться "атомная" э/э в разных сегментах рынка?

Это будут два сегмента – сегмент двухсторонних договоров и сегмент "на сутки вперед". Минимальную долю продажи э/э в сегменте "на сутки вперед" для нас устанавливает НКРЭКУ, а также законом "О рынке электрической энергии" – это 10-15%. Вот мы и планируем, что 10-15% будем продавать на этом рынке, а остальное – на рынке двусторонних договоров.

То есть приоритетно вы ориентируетесь именно на прямые договоры, после того, как реализуете на рынке "на сутки вперед" минимально требуемые объемы?

Да. Потому что, во-первых, прямой договор дает четкий ориентир: кто покупатель, какой период поставки, график и какая цена. В итоге мы можем планировать свой доход от реализации и поступление денежных средств.

Но ведь "Энергоатому" придется работать и на внутрисуточном рынке?

Мы понимаем внутрисуточный рынок как возможность сглаживать ожидаемые отклонения от графика внутри суток после фиксации торгового графика по двусторонним договорам и рынку "на сутки вперед". То есть, мы продали 100%, а потом у нас идет какое-то отклонение: снижение нагрузки на блок или, наоборот, есть возможность повысить нагрузку на блоке, ‒ тогда мы этот объем либо докупаем, либо допродаем на внутрисуточном рынке.

Соответственно, на балансирующем рынке ваше участие технически невозможно?

Балансирующий рынок будет работать для всех тех, у кого оборудование соответствует требованиям "Укрэнерго" по балансированию. "Энергоатом" не может в таких режимах экономить топливо так же, как тепловая генерация. Ядерное топливо загрузили, и оно работает весь цикл. Это строго определенное количество суток. Поэтому, снижение мощности атомного энергоблока приводит к росту себестоимости э/э. Кроме того, в работе АЭС во главу угла всегда ставится ядерная безопасность. Без 100%-ной уверенности в ее соблюдении нельзя переходить к рассмотрению других аспектов этого вопроса, даже если бы экономически это было выгодно.

Существует ли в "Энергоатоме" прогнозный финансовый баланс работы компании в конкурентном энергорынке, с учетом продажи э/э во всех его сегментах, а также дотирования "зеленой" генерации в переходный период с 1 июля 2019 года по 1 июля 2020 года?

Такого баланса нет и его никто не составлял. У нас есть финплан на 2019 год, и он сейчас находится на визировании в Кабинете министров. В нем предусмотрено, что во второй половине года мы получим средневзвешенную цену около 90 копеек за киловатт-час.

Какие примерно объемы средств будут изыматься из "Энергоатома" на субсидирование "зеленой" генерации?

По результатам 2018 года мы посчитали, сколько средств "Энергорынок" компенсирует возобновляемой энергетике и вышли на цифру порядка 15 млрд грн в год без НДС. Это объем компенсаций в период с 1 июля 2019-го по 1 июля 2020 года, – с учетом того, что не будет так интенсивно расти объем вводимых новых "зеленых" мощностей. Если же они будут галопирующим образом наращиваться, то цена вопроса возрастет.

Субсидирование "зеленой" энергетики возлагается на нас на переходный период, на один год. Мы инициировали внесение изменений в законопроект №8449-д, который предусматривает введение "зеленых" аукционов – с тем, чтобы отменить эту обязанность и сделать эту процедуру стандартной, как предусмотрено законом. А именно, чтобы "Укрэнерго", через свой тариф на передачу, компенсировал эту разницу Гарантированному покупателю.

О чем говорит зарубежный опыт в плане работы ядерных энергокомпаний в условиях конкурентного рынка? Какая доля электроэнергии АЭС реализуется по двусторонним договорам? Каковы цены атомного киловатт-часа на либерализованных энергорынках?

Мы изучали опыт стран, которые эксплуатируют такие же ядерные установки как у нас – ВВЭР-1000 и ВВЭР-440. Это близлежащие к нам Чехия, Словакия, Венгрия. Они все работают на максимальной нагрузке от начала и до конца топливной кампании. Они не участвуют в маневрировании, потому как для этого есть другие мощности.

Какие еще проблемы, организационного или технического характера, существуют при подготовке к рынку на данном этапе?   

Большие опасения вызывает тот факт, что у нас в отрасли мало специалистов, которые понимают, что будет с 1 июля. Например, сегодня никто не знает, как именно будет продаваться электроэнергия, начиная с этой даты. Как мы сможем продать свою электроэнергию трейдерам, поставщикам и так далее?

Все сегменты рынка запускаются с 1 июля – во-первых, мы не успеем заключить прямой контракт, во-вторых, не запустится рынок "на сутки вперед". Будет работать только внутрисуточный и балансирующий рынок. И то не на все часы первых суток работы. Никто над этим не задумывался еще, все готовятся, а вот как именно все это будет происходить, не знает никто. Нужно вносить определенные изменения в нормативную базу, чтобы рынок "на сутки вперед" и рынок двусторонних договоров смогли организационно запуститься чуть раньше, чем они начнут фактически работать.

Можно ли предположить, что на конкурентном рынке цена атомной э/э, которая сейчас составляет 56,6 коп. за 1 кВт-час, возрастет раза в два?

В два раза - это как минимум. Все зависит от того, какой механизм найдет НКРЭКУ по ликвидации перекрестного субсидирования в соответствии с пунктом 3 переходных положений закона №2019. Одним из возможных сценариев, который сейчас рассматривается, предлагается полностью возложить субсидирование населения в течение переходного периода на "Энергоатом". Это приведет к соответствующему удорожанию не только атомного киловатт-часа, но и цен на э/э остальных производителей.

• Огляд
• Реформа ринку електроенергії