Енергетична безпека = Національна безпека

Для України енергетична безпека — це те ж саме, що національна безпека

Алла Єременко, Дзеркало тижня, 02.03.2019

«Для того, щоб українці були в змозі реально контролювати своє політичне майбутнє, вони спершу мають контролювати своє енергетичне майбутнє. Для України енергетична безпека є першим кроком на шляху до того, щоб посісти своє гідне місце незалежної, демократичної та заможної країни", — вважає Сюзан Фрітц.

Щоб посилити енергобезпеку України, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) започаткувало Проект енергетичної безпеки.

Фрагменти з інтерв’ю Сюзан Фрітц, директора Місії USAID в Україні

— Пані Сюзен, на вашу думку, яким чином проблеми у енергетиці можуть нашкодити Україні?

— Це серйозні питання, які мають реальні наслідки не лише для української влади, а й для кожного з українців. У холодних грудні та березні 2018 року російський «Газпром» знизив тиск у магістральному трубопроводі у точці його входу на українську територію та фактично залишив Україну без газу, — як раз у той момент, коли Арбітражний суд у Стокгольмі ухвалив рішення на користь вашої країни.

— Це був дуже потужний сигнал з боку її сусідки, який не тільки Україні, а й усім нам промовисто говорив, що хоча Україна є незалежною державою, але щоб пережити зиму, вона мусить покладатися на Росію. Для нас це стало ще яскравішим свідченням того, що для України енергетична безпека — це те ж саме, що національна безпека.

— Варто пам'ятати, що то був далеко не перший випадок, коли РФ використовувала газ як енергетичну зброю. Ми всі це пам'ятаємо. Тому USAID започаткувало Проект енергетичної безпеки (ESP), який я презентую в Україні. Ми розробили цей проект для того, щоб зміцнити енергетичну безпеку України, і, звичайно, вагомим елементом цього є безпека постачання природного газу.

— Ситуація була б іще складнішою, якби на той час не існувало реверсу газу (з ЄС). Мені приємно сказати, що США забезпечили підтримку цього процесу. Одне з найважливіших завдань нинішнього проекту — це сприяти розбудові енергетичної безпеки України завдяки диверсифікації джерел енергопостачання.

— На що (і кого) буде витрачено 85 мільйонів доларів проекту ESP? Ви впевнені, що це не марнотратство?

— Проект підвищить рівень енергобезпеки України, а отже, і рівень її національної безпеки. У центрі його уваги будуть ринки природного газу, електроенергії, централізованого теплопостачання та відновлюваних джерел енергії. Учасники проекту мають розробити моделі інвестування у кожну з цих галузей, співпрацюючи з українським парламентом. Щоб зміцнити відповідну законодавчу базу, у рамках проекту надаватиметься допомога регулятору енергетичного сектору (НКРЕКП) у вдосконаленні регуляторних механізмів, а також проект сприятиме інтеграції енергетичних ринків України до Європи. Мета цього проекту — досягти реальних результатів.

На сьогодні це найбільший проект USAID в Україні, що також є свідченням налаштованості США на забезпечення енергетичної безпеки вашої країни. Щоб це відбулося, Україна повинна мати доступ до надійного, безпечного і безперервного постачання енергоносіїв за прийнятною ціною. Для того, щоб працювати надійно та витривало, українська енергосистема мусить бути стійкою до зовнішніх викликів і навіть атак. Це означає зміцнення структур, відповідальних за енергетичну безпеку, залучення сталого обсягу інвестицій у енергетику та диверсифікацію постачання.

Хочу зазначити, що USAID має жорстку систему контролю за впровадженням своїх проектів. Ми розробили цей проект у такий спосіб, щоб мати змогу зосередити його діяльність на тих напрямах, де є провідники змін і де, відповідно, ми можемо просуватися вперед, і навпаки, припинити роботу у тих сферах, де у нас не відбувається поступу чи де немає політичної волі.

— Якими основними шляхами проект зміцнюватиме енергетичну безпеку України?

— Можу назвати основні пункти, до яких належать:

1. Надання можливостей і стимулів для інвестицій у надійну інфраструктуру сектору енергетики.
2. Сприяння диверсифікації постачання з метою зменшення залежності від імпорту енергоносіїв.
3. Підвищення самостійності та стійкості до зовнішніх втручань.
4. Сприяння кращому функціонуванню українських енергетичних ринків, їх тіснішій інтеграції з європейськими ринками та здійсненню транскордонної торгівлі.
5. Переконання інвесторів і торговельних контрагентів у тому, що Україна — це партнер, який вартий довіри та має високий потенціал.
6. Забезпечення соціально та екологічно прийнятного розвитку енергетичного сектору.
7. Стимулювання енергоефективності та екологічної сталості.
8. Більш досконале регулювання енергетичного сектору, аби забезпечити однакові правила гри для всіх комунальних підприємств, інвесторів, отримувачів послуг та інших зацікавлених сторін.

Для початку можемо зосередитися на деяких із першочергових напрямів, — це зростання обсягу інвестицій у надійну інфраструктуру, зміцнення енергетичних ринків та їх інтеграції з ринками ЄС, а також удосконалення регуляторних механізмів у енергетиці.

— Тільки дієва тарифна реформа може забезпечити стимули для довгострокових інвестицій в енергетичну інфраструктуру. Україна наразі перебуває в процесі переходу від методології "витрати плюс" до методології стимулюючого регулювання (RAB) в електроенергетичному секторі. USAID надає допомогу регулятору у тому, щоб в рамках RAB-тарифу забезпечити можливості для інвестицій у розвиток мереж у такий спосіб, щоб підприємства могли фінансувати ці кроки, а регулятор мав змогу відслідковувати цей процес.

— Тарифна методологія RAB спрямована в основному на перехід до тарифів, які відображають вартість послуг і забезпечують стимули для інвестицій у модернізацію та розширення мережевої інфраструктури. Проект енергобезпеки надаватиме енергорегуляторові допомогу у практичному впровадженні цієї методології. Завдяки більшому обсягу інвестицій у мережеву інфраструктуру буде підвищено надійність і покращено ефективність діяльності, як це вимірюється ключовими показниками.

Прийнятна ціна послуг для споживача є одним із важливих елементів цього механізму. Загалом я вважаю, що для того, аби вибудувати і зберегти довіру з боку суспільства, неодмінною умовою є прозорість процесу реформування тарифів.

— Самостійність і незалежність регулятора — це абсолютно необхідний елемент. Інакше в його створенні немає сенсу. Для того, щоб існували конкурентні ринки, потрібен незалежний і компетентний регулятор з належним обсягом повноважень. Також зауважу, що ефективне регулювання енергетичного сектору є частиною зобов'язань України в рамках Третього енергопакета ЄС.

— Пані Сюзан, поясніть, навіщо учасникам Проекту енергобезпеки потрібен регуляторний аудит?

— Дійсно, у рамках ESP буде проведено тренінги для регуляторних аудиторів, а також буде надано підтримку процесу регуляторних аудитів на ринку електричної енергії.

Окрім того, спеціалісти проекту надаватимуть допомогу щодо запровадження регуляторної системи бухгалтерського обліку.

Удосконалення правил регуляторного обліку та регуляторного аудиту обов'язково приведе у майбутньому до зменшення тарифів на електричну енергію.

Регуляторний аудит є невіддільною частиною процесу капітальних інвестицій. Необхідно зазначити, що регуляторний аудит відрізняється від аудиту фінансових звітів. Регуляторний аудит гарантує, що відбуватимуться капітальні інвестиції в інфраструктуру, а також що витрати у результаті цих інвестицій є прийнятними і слугують державним інтересам.

Довідково

Загальна мета провідної (головної) енергетичної активності USAID, Проекту енергетичної безпеки — це запровадження вільних конкурентних ринків в енергетичному секторі для забезпечення енергетичної безпеки України через розвиток стабільного та самостійного енергопостачання.

Проект енергетичної безпеки допомагатиме уряду України забезпечити громадянам доступ до надійного, безпечного і безперервного постачання енергоносіїв за прийнятною ціною:

— допомагаючи уряду в процесі інтеграції до європейських енергетичних ринків, а також ключовим урядовим установам та енергорегулятору відповідати вимогам ЄС в енергетичній сфері, в тому числі вимогам Третього енергетичного пакета;
— посилюючи енергетичну безпеку через здійснення реформ для впровадження конкурентних ринків шляхом відокремлення функцій передачі та розподілу від виробництва та постачання як у газовому, так і в електроенергетичному секторах;
— сприяючи створенню конкурентних енергетичних ринків у секторах електроенергетики, природного газу та теплопостачання;
— сприяючи збільшенню поставок енергоресурсів в Україну шляхом залучення інвестицій в енергетику, що здійснюється приватним сектором, і збільшення виробництва відновлюваних джерел енергії.

Додаткова інформація на цю тему – Урядовий портал, 06.03.2019 «У Міненерговугілля проведено засідання Наглядової ради «Проекту енергетична безпека». Проведено засідання Наглядової ради «Проекту енергетична безпека» під головуванням заступника Міністра з питань європейської інтеграції Наталії Бойко.

Участь у засіданні з української сторони взяли в.о. Голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський, заступник Міністра закордонних справ Олена Зеркаль, заступник Міністра регіонального розвитку та будівництва Едуард Кругляк, член Національної комісії у сфері регулювання енергетики та комунальних послуг Олена Антонова, заступник державного секретаря Кабінету Міністрів України Віктор Поліщук, Генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Віталій Кушніров, начальник Управління міжнародного співробітництва Олександра Козловська та інші.

Наталія Бойко подякувала Сполученим Штатам Америки, зокрема Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) за довгострокову підтримку у реформуванні енергетичного сектору як важливої складової економічної розвитку та геополітичної стабільності регіону.

ЗЕРКАЛО НЕДЕЛИ, 05.03.2019, «USAID допоможе НКРЕКП запровадити тарифну методологію RAB — директор місії».

Максим Тимченко: убежден, что у Украины есть все для достижения энергонезависимости в ближайшие пять лет

Энергореформа, 01.03.2019

Из выступления генерального директора  группы "ДТЭК" Максим Тимченко на Украинском энергетическом форуме 26 февраля

CEO "ДТЭК" напомнил о трех главных составляющих энергобезопасности стран, выделяемых Международным энергетическим агентством - надежность поставок (наличие ресурса), устойчивость и ценовая доступность.

При этом М.Тимченко подчеркнул, что энергетика Украины – одна из самых уязвимых в мире с точки зрения энергобезопасности. Украина с 1992 года по сегодняшний день занимает последнее место по уровню энергобезопасности среди 25 стран – крупнейших потребителей энергии в мире (International Index Of Energy Security Risk, U.S. Chamber of Commerce’s Institute).

Положительными достижениями Украины спикер назвал сокращение потребления газа за последние 10 лет вдвое (с 70 млрд кубометров до 32 млрд кубометров), сокращение доли его импорта в объеме потребления вдвое (с 55-84% до 33-44%) и рост мощностей ВИЭ (за 2018 год – в 1,5 раза).

Риски – импортозависимость (импорт газа и угля в объеме их потребление остается на уровне 40%, импорт ядерного топлива – 100%), низкая энергоэффективность (энергоемкость экономики Украины в 3 раза выше европейского уровня).

У каждой страны есть собственные решения вопроса энергонезависимости, но ни одно из них не может быть для кого-то единственно правильным рецептом, отметил М.Тимченко.

Варианты решения проблемы энергообеспечения Украины

1. Диверсификация поставок энергоресурсов. Следует отдать должное правительству Украины, оно активно работает в этом направлении.

За последние несколько лет впервые разрушена монополия поставок ядерного топлива из России. Однако доля российского ресурса по-прежнему высока.

"Мы говорим об интеграции с ENTSO-E – в 2022 году Украина сможет физически объединить энергосистемы. Группа "ДТЭК" также достаточно много для этого делает: мы реконструировали 21 блок (а всего в Украине было модернизировано 24 блока), и все они отвечают требованиям по синхронизации с ENTSO-E", - сказал глава "ДТЭК".

Много разговоров ведется о строительстве LNG-терминалов, это направление активно развивается в Европе. Но в Украине есть политические риски, существует проблема в финансировании строительства инфраструктуры.

2. Наращивание добычи собственных энергоресурсов.

"В 2018 году по сравнению с 2015 годом "ДТЭК" увеличил добычу газа втрое. И это прямой ответ на вопрос, способна ли Украина обеспечить себя газом собственной добычи в ближайшие 4-5 лет. Выйти на газовую независимость – это реально, если будут созданы условия для частного бизнеса. Мы приветствуем запуск электронных аукционов, которые планируются в марте, "ДТЭК" будет в них участвовать, чтобы своим примером показать возможности и перспективы", - заявил М.Тимченко.

Еще один важный энергоресурс – это уголь. По словам руководителя энергохолдинга, инвестиции "ДТЭК" в добычу угля за все время работы компании, с 2005 года, превысили $3,3 млрд. За этот период угледобыча в компании выросла в 2,5 раза - с 11 млн тонн до 25 млн тонн, а доля на рынке с 25% до 80%.

"Теперь возникают дискуссии о монопольном положении. Тогда у меня вопрос – разве нам не стоило вкладывать эти инвестиции в наращивание добычи для того, чтобы у Украины был свой уголь газовой марки? Наша ли это проблема, что государственный сектор провалился в разы и мы лишились угольных шахт на Донбассе? Наверное, правильнее говорить о том, что украинский инвестор не побоялся вложить миллиарды долларов в угольную отрасль. Я считаю, что у отрасли есть все основания развиваться, быть рентабельной. И есть те технологии, которые позволяют ей эффективно работать без негативного влияния на окружающую среду", - выразил свое мнение глава "ДТЭК".

3. Возобновляемые источники энергии (ВИЭ) - отрасль, в которую приходят западные инвесторы. "Я убежден, и это часть стратегии "ДТЭК", что будущее за "зеленой" генерацией, и мы будем в нее в дальнейшем активно инвестировать. До конца этого года увеличим наш портфель мощностей "солнца" и "ветра" до 1 ГВт", - заявил М.Тимченко.

Ценовая доступность

"В Украине сегодня самые низкие в Европе тарифы на э/ для конечных потребителей. Почему политики говорят о дороговизне энергоносителей в Украине? Потому, что к рыночному уровню была приведена цена на газ, но отнюдь не на электроэнергию. Я считаю, что все цены должны быть рыночными. Искусственное сдерживание тарифов для получения политических дивидендов привело к серьезным негативным последствиям – хроническому недофинансированию инфраструктуры, падению надежности электросетей, снижению газодобычи".

Либерализация рынка требует рыночных подходов. Государство должно поменять подходы к защите потребителей – вместо сдерживания экономически необоснованных тарифов нужно проводить соответствующую политику субсидий, считают в "ДТЭК".

Устойчивость

ВИЭ занимает определенное место в Энергостратегии Украины, в соответствие с мировыми тенденциями.

Электротранспорт – еще один важный элемент устойчивого будущего.

"ДТЭК" активно развивает ЭСКО направление, на сегодня в такие проекты инвестировано более 150 млн грн.

"Я прогнозирую, что в ближайшие 10 лет структура электроэнергетической отрасли изменится коренным образом. Убежден что у нашей страны есть все, чтобы энергонезависимость, одна из ключевых стратегических целей, была достигнута в ближайшие пять лет", - подчеркнул М.Тимченко. 

«Труба» геополітичного розбрату

Алла Дубровик-Рохова, «День», 24.01.2019

Посол США у Німеччині розіслав листи з попередженням щодо санкцій з боку Вашингтона через підтримку будівництва газопроводу «Північний потік-2»

США готуються накласти санкції на компанії ЄС, які співфінансують російський трубопровід «Північний потік-2», а також компанії, що беруть участь у прокладанні труб у Балтійському морі. Про це повідомляє американська газета The Wall Street Journal з посиланням на неназвані джерела в США.

Санкції можуть підвищити напруженість між Берліном і Вашингтоном на тлі тривалої суперечки про американські мита на німецькі автомобілі, зазначається в матеріалі.

Посол США у Німеччині Річард Гренелл вже обіцяв вжити таких заходів щодо німецьких компаній. Він відправив їм листи із попередженням щодо  санкцій з боку Вашингтона через підтримку будівництва газопроводу «Північний потік-2».

США стверджують, що трубопровід є стратегічним ризиком енергетичної залежності від Росії.

Нагадаємо, «Північний потік-2» — спільний проект на $11 млрд російського «Газпрому» і п’яти західних енергетичних компаній: австрійської нафтової компанії OMV, німецького хімічного гіганта BASF-Wintershall, німецького енергетичного концерну Uniper, французької компанії Engie і британсько-голландської Royal Dutch Shell.

Наразі Газпром отримав дозволи на будівництво «Північного потоку-2» у майже всіх країнах, через води та територію яких планують прокладати трубо-провід, зокрема у РФ, Фінляндії, Швеції та Німеччині. Водночас, єдиною країною, яка поки не надала Газпрому дозвіл на спорудження газопроводу є Данія.

В уряді Данії наразі «планують оцінити, що відбувається в Росії та як вона поводиться з Україною».

Про це повідомив міністр іноземних справ Данії Андерс Самуельсен. За його словами, політики РФ щодо України «однозначно не відповідає інтересам Данії загалом». Наразі дочірня компанія Газпрому, яка будує «Північний потік-2» намагається отримати дозвіл на прокладання цього газопроводу у Данії. У решті країн, через територію та води яких мають збудувати морський газопровід дозволи вже отримано.

У разі, якщо Данія відмовить Росії у дозволі прокладати «Північний потік-2» у своїх територіальних водах, Газпрому доведеться прокладати газогін в обхід данської ділянки, що буде дорожче та довше для компанії. Утім, непереливки буде і самій Данії.

«По-перше, для Данії це рішення надзвичайно складне, оскільки вона має дуже тісні торговельні стосунки зі своєю сусідкою — Німеччиною. Яка безумовно неминуче тисне і тиснула на інші скандинавські країни для того, щоб вони надали доступ. Данія на відміну від Фінляндії утримує свою принципову позицію, чітко розуміючи загрози, які несе РФ не тільки для Данії, а і для країн Балтії, де потім той же самий Кремль може розміщувати свої військові кораблі в водах Балтійського моря під маркою захисту інфраструктури «Північного потоку-2», — пояснила голова комітету з закордонних справ Ганна Гопко.

Гопко зазначила, що «Північний потік-2» активно будується всупереч 3-му енергопакету ЄС Антимонопольного законодавства.

За словами Гопко, для України є надзвичайно важливим продовження співпраці вибудовування коаліції тих держав в ЄС, які виступають активно проти. Вона зауважила, що дуже важливо у будівництві коаліції, в якій крім Данії, скандинавських і балтійських країн, Польщі і Великобританії, співпрацювати зі США.

«Оскільки саме в них є можливості цей проект фактично призупинити, включивши санкції зокрема проти однієї зі швейцарських компаній підрядника, яка є основним будівельником «Північного потоку-2», — говорить Гопко.

Зазначимо, комітет постійних представників держав ЄС затвердив проект змін до газового законодавства Євросоюзу. Тепер за застосування правил ЄС до цього газогону відповідатиме, під наглядом Єврокомісії. І це страшно обурило учасників проекту ПІвнічнйи потік-2. Зокрема, в Австрії заявили, що російський газопровід в обхід України «Північний потік-2» буде завершений вчасно, незважаючи на вплив поправок на Газову директиву ЄС.

Таку заяву зробив глава нафтогазової компанії OMV Райнер Зеле, передає ТАСС. За його словами, на даному етапі «Газпром» і його європейські партнери розглядають різні сценарії розвитку подій

«Зараз ми тільки обмінюємося думками про різні сценарії розвитку подій. Але тільки тоді, коли фінальний текст (Газової директиви. — Ред.) буде для нас доступним, ми зможемо вже інтенсивніше говорити про те, які дії з нашого боку будуть потрібні», — сказав він.

За словами голови австрійської компанії, він обговорював цю тему з головою правління «Газпрому» Олексієм Міллером на нещодавній зустрічі в Москві. Зеле додав, що для інвесторів «не дуже приємним є те, що у проекту змінюється правова ситуація». «І тут виникає питання про те, наскільки ця директива матиме зворотну силу, бо всі дозволи, які ми отримали, діють на старих правових підставах. Тому значною мірою це буде питання в юридичній площині», — пояснив він.

Фахівці переконують, що з точки зору прибутковості — це взагалі не вигідний проект. Крім того, відзначив у коментарі «Дню» президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар, існують твердження, що поява «Північного потоку-2» збільшить залежність ЄС від російського «Газпрому», який вже постачає близько третини обсягів газу в ЄС. До слова, Україна після запуску «Північного потоку-2» втратить не лише дохід від транзиту блакитного палива, але й геополітичний важіль впливу. І власне це, припускають фахівці, і є основною метою Кремля.

Досягнути енергетичної незалежності й безпеки — це не лише свідомий вибір України, це стратегічна мета нашої держави

Урядовий портал, журнал «Рейтинг», 01.03.2019

Фрагменти із інтерв’ю Наталії Бойко, заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції, журналу «Рейтинг», перший випуск якого презентований підчас Українського енергетичного форуму

«Для нас сьогодні енергонезалежність — це справді свідомий вибір. І чи не найважливіше з того, що в Україні зроблено на цьому шляху, — початок двох великих реформ — впровадження ринків газу й електроенергії. ...Наступний крок — інтеграція наших ринків до енергетичних ринків ЄС», - зазначила Наталія Бойко.

«Ми повинні досягнути мінімізації (наскільки це можливо) залежності України від постачання основних стратегічно важливих видів енергоносіїв і диверсифікації їх шляхів постачання, а саме: природного газу, ядерного палива та вугілля окремих груп», - переконана заступник міністра. Подолання залежності від постачання цих енергоносіїв передбачено в низці стратегічних документів Уряду України, зокрема в Енергетичній стратегії України до 2035 року. Здійснюється диверсифікація і в такому складному секторі, як атомна генерація, зокрема, вдалося досягнути значного прогресу в диверсифікації постачання ядерного палива. Здійснено 6 поставок свіжого ядерного палива компанії «Westinghouse» США на енергоблоки атомних станцій, що дозволило зменшити залежність від російського палива.

Другим напрямком роботи є збільшення обсягу видобутку природного газу, адже чим більше ми видобуваємо, тим менше закуповуємо з інших країн. Це передбачено в Концепції розвитку газовидобувної галузі України, Середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду до 2020 р. та інших документах.

«Важливо те, що вже кілька років ми обходимося без прямого імпорту російського газу. І ніхто нам не диктує, яку кількість маємо спожити. Зараз (у 2019 р.) ми купуємо тільки за потребою — це 10,6 млрд м3 в рік, тоді ж — 10 років тому, нам нав’язували «бери або плати», чим зобов’язали Україну з 2010 р. купувати 52 і більше млрд куб. м російського газу, а при закупівлі меншого обсягу — все одно щорічно оплачувати не менше 41,6 млрд куб. м», - підкреслила Наталія Бойко.

Третім напрямком, за словами заступника Міністра, є повна інтеграція з ЄС, причому не лише ринків, а й інфраструктури.

Також в інтерв’ю Н. Бойко зупинилась на досягненнях та пріоритетних завданнях в електроенергетичній галузі, залученні інвестицій, у тому числі міжнародних фінансових організацій (ЄБРР, ЄІБ, МБРР і KfW) до фінансування енергетичних проектів з метою поліпшення критичної інфраструктури.

Серед пріоритетних завдань - будівництво додаткових балансуючих потужностей у зв’язку із зростанням частка ВДЕ у системі згідно з Енергетичною стратегією України до 2035 р…

Наталія Бойко значну частину інтерв’ю приділила питанням сталого розвитку, декарбонізації й підвищення використання енергії з відновлюваних джерел, що стане важливим кроком у виконанні наших міжнародних зобов’язань у рамках Паризької угоди та в ефективній співпраці з країнами Енергетичного Співтовариства і ЄС у питанні боротьби зі зміною клімату й охорони навколишнього середовища…

Наталія Бойко оптимістично зазначила, що цей рік буде дуже складним, проте багатим на важливі для України зміни в енергетичній галузі, які матимуть вплив на розвиток енергетики нашої держави протягом тривалого часу.

Українська делегація на чолі з Головою Держатомрегулювання бере участь у 31-ій щорічній Інформаційній конференції Комісії ядерного регулювання США

Державна інспекція ядерного регулювання України,13.03.2019

Українська делегація на чолі з Головою Державної інспекції ядерного регулювання України Григорієм Плачковим бере участь у 31-ій щорічній Інформаційній конференції Комісії ядерного регулювання США, що розпочала свою роботу 12 березня 2019 року у м. Вашингтон, округ Колумбія (Сполучені Штати Америки).

Українська делегація бере участь у технічних сесіях, обговореннях та обміні досвідом з впровадження ризик-інформованих підходів у регулюючу діяльність, впливу зовнішньої політики США на ядерну безпеку та захищеність, реалізації заходів з підвищення кіберзахищеності на АЕС США, підходів до запровадження FLEX процедур, сучасних викликів аварійній готовності, актуальних питань зняття з експлуатації енергоблоків АЕС, глобальних підходів використання соціальних мереж для інформування громадськості з питань ядерної безпеки, підтримки незалежності регулюючого органу під час залучення в урядові заходи із представниками промисловості, тощо.

Заплановано провести робочі зустрічі Голови Держатомрегулювання – Григорія Плачкова з Головою Комісії ядерного регулювання США Крістіною Свінікі; фахівцями Комісії ядерного регулювання США та Брукхевенської національної лабораторії (BNL); представниками Департаменту енергетики США.

• Огляд
• ПЕК
• Енергетична незалежність