Рішення XXIV Науково-технічної конференції «Основні напрями коригування Енергетичної стратегії України...»

Рішення XXIV Науково-технічної конференції «Основні напрями коригування Енергетичної стратегії України на період до 2030 року»

6-10 вересня 2011 року відбулася XXIV Науково-технічна конференція з питань розвитку електроенергетики України «Основні напрями коригування «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року».

Місце проведення - АР Крим, смт Миколаївка, пансіонат «Енергетик».

Конференція організована за ініціативи Науково-технічної спілки енергетиків та електротехніків України (НТСЕУ) та за сприянням Міненерговугілля як основного розробника «Оновлення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року в галузі електроенергетики та вугільної промисловості».

Мета конференції – громадське обговорення нової редакції Енергетичної стратегії України («Оновлення Енергетичної стратегії України в електроенергетичній галузі на період до 2030 року») та прийняття консолідованого рішення з основних питань розвитку енергетики України.

В обговоренні проекту «Оновлення Енергетичної стратегії України в електроенергетичній галузі на період до 2030 року» взяли участь представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Національної академії наук України, НЕК «Укренерго», НАК «Енергетична компанія України», громадських об’єднань енергетичного та екологічного спрямування, представники науково-дослідних організацій, генеруючих та енерго­постачальних компаній, вітчизняні та іноземні експерти.

Особливу увагу учасники конференції звернули на відсутність як у основному документі «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року», так і в оновленій редакції Стратегії засадних положень і механізмів практичного вирішення питань науково-технічного, інноваційного та законодавчо-нормативного забезпечення реалізації Стратегії, у тому числі:

• проблемних питань науково-технічного супроводження створення, модернізації та реконструкції об’єктів електроенергетичного комплексу України;
• розроблення економічних механізмів щодо стимулювання науково-технічної діяльності, шляхом створення і законодавчого закріплення загальнодержавних, галузевих та регіональних інноваційних фондів ;
• перспективи розвитку науково-технічного потенціалу електроенергетичної галузі ПЕК щодо активізації діяльності зі створення механізму фінансування НДДКР, розробки галузевої нормативно-технічної документації і стандартів, удосконалення нормативно – правової бази електроенергетичної галузі;
• визначення надійних джерел стабільного централізованого фінансування науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт з нагальних проблем енергетики (у тому числі оновлення матеріальної та інформаційної бази галузевих науково-технічних установ);
• налагодження взаємодії академічної, вузівською та галузевої науки щодо впровадження новітніх технологій на основі вітчизняних та іноземних розробок, координації робіт по створенню і реалізації галузевих короткострокових та довгострокових програм розвитку електроенергетичної галузі та паливно-енергетичного комплексу країни в цілому;
• питання методологічних основ балансу, формування балансу, прогнозного балансу розвитку паливно-енергетичного комплексу України;
• розроблення економічного механізму і вирішення, без соціальної напруги, питання права власності в електроенергетиці, в тому числі на землю.

Учасники конференції відзначають прогалини у законодавстві України. Недоліки законодавчої бази, зокрема в електроенергетичній галузі, головним чином полягають у відсутності чіткого визначення державної політики щодо відносин між державою та іншими суб’єктами господарювання, визначення партнерства як особливого виду взаємовідносин між державою та приватним сектором.

Зважаючи на викладене учасники конференції вважають особливо важливим:

• перенесення правового регулювання на рівень законів та зменшення ролі підзаконних нормативно-правових актів у регулюванні енергетичних відносин;
• використання інструментів державно-приватного партнерства як альтернатива приватизації тих життєво важливих та стратегічно значущих об’єктів державної власності, які не підлягають приватизації.

Учасники конференції наголосили, що складний процес реформування українського енергетичного законодавства повинен мати максимально публічний характер із залученням фахівців суміжних галузей енергетики, таких як ядерно-промисловий комплекс, вугільна на видобувна галузь, нафтогазовий комплекс, теплова генерація таке інше. Необхідно до процесу реформування українського енергетичного законодавства залучати весь науково-технічний потенціал України : експертів, представників гро­мадських організацій, предметом діяльності яких є розвиток енергетич­ної складової вітчизняної і світової економіки, з урахування вимог щодо чіткого розмежування функцій органів державної виконавчої влади при реформуванні структури державного управління та регулювання

Учасники конференції вирішили

1. Підтримати основні положення проекту «Оновлення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року в галузі електроенергетики» з доопрацюванням розділів відповідно з наданими  пропозиціями та рекомендаціями.
   • 1.1. Деталізувати прогнозну структуру генеруючих потужностей ОЕС України, а саме:
     • визначити перелік необхідних заходів з виконання екологічних зобов’язань України у тепловій електроенергетиці, сформувати та погодити з партнерами по Енергетичному співтовариству відповідний план дій;
     • привести у відповідність прогнози розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії (НВДЕ) з Національним проектом «Нова енергія» та існуючими проектами розвитку відповідних потужностей у приватних інвесторів;
     • з огляду на значні стимули для розвитку генерації, що використовує НВДЕ, детально опрацювати питання режимної керованості при проходженні мінімумів навантаження та доцільних масштабів розвитку базових потужностей в цих умовах, зокрема АЕС та базових вугільних ТЕС;
     • уточнити доцільні масштаби розвитку гідроенергетики;
     • визначити обсяги впровадження котлів з циркулюючим киплячим шаром на вугільних ТЕС.
   • 1.2. Конкретизувати план заходів з впровадження нової моделі ринку електроенергії, в якому на концептуальному рівні надати механізми вирішення існуючих проблем впровадження:
     - виключення перехресного субсидіювання;
     - створення конкурентного середовища;
     - забезпечення потреб населення та бюджетної сфери.
   • 1.3. Уточнити прогноз нарощування експорту електроенергії з урахуванням задекларованої мети входження в Енергетичне співтовариство та приєднання до ENTSO-N.
   • 1.4. Конкретизувати механізми реалізації положень Енергетичної стратегії в частині інвестиційного забезпечення, участі вітчизняних наукових та проектних установ, підприємств машинобудування та підприємств будівельно-монтажного комплексу країни.
   • 1.5. Визначити систему науково-технічного супроводу Енергетичної стратегії. В її межах доцільно визначити установу, яка забезпечить загальну координацію науково-технічних робіт, та призначити серед наукових та проектних установ головних виконавців з окремих напрямів. Передбачити фінансування науково-технічного супроводу.
   • 1.6. Вважати за доцільне створення науково-технічного центру енерго­машинобудування, який визначатиме єдину технічну політику, розроблятиме нормативні та регламентуючі документи і виконуватиме необхідні наукові дослідження.
   • 1.7. Визначити, що необхідною умовою є обов’язкова участь громадських організацій, визнаних фахівців-енергетиків у системі науково-технічного супроводу Енергетичної стратегії України.
2. Рекомендувати Міненерговугілля відкоригований варіант проекту «Оновлення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року в галузі електроенергетики та вугільної промисловості» розглянути на об’єднаному засіданні громадських рад Міненерговугілля, Мінприроди та НКРЕ з залученням членів Центрального правління НТСЕУ та фахівців інших громадських організацій енергетичної спрямованості.

• НТСЕУ
• Діяльність
• Науково-технічні заходи
• ПЕК